ПРОЕКТ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВИПУСКНУ КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ
ПРОЕКТ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
на засіданні Вченої ради
НПУ імені М.П. Драгоманова
« » грудня 2011 р., протокол №
Голова Вченої ради НПУ, ректор університету
академік В.П. Андрущенко
_________________________________________
ПОЛОЖЕННЯ
про випускну кваліфікаційну роботу магістра
та дипломну роботу спеціаліста
в Національному педагогічному університеті
імені М.П. Драгоманова
Київ 2011
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень випускника магістратури, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста отримав поглиблені спеціальні навички і знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування і проектування для виконання професійних проблемних завдань у певній галузі знань. Магістр (спеціаліст) повинен володіти широкою ерудицією, фундаментальною науковою базою, методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, опрацювання, збереження та використання наукової інформації, бути здатним до результативної науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності.
Магістерська (дипломна) програма включає в себе дві складові частини – освітню і науково-дослідну. Зміст науково-пошукової роботи магістра (спеціаліста) визначається індивідуальним планом.
Магістерська та дипломна робота повинна розкрити науковий потенціал магістранта (спеціаліста), показати його здібності в організації і проведенні самостійного пошуку, використання сучасних методів і підходів при розв'язанні проблем у досліджуваній галузі, виявленні результатів проведеного пошуку, їх аргументації та розробленні обгрунтованих рекомендацій і пропозицій.
Випускна робота магістра і спеціаліста є кінцевим результатом навчальної та науково-дослідної роботи, яка показує рівень засвоєння таких умінь як:
• систематизацію, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань з напряму магістерської (дипломної) підготовки, їх застосування для виконання конкретних науково-дослідних завдань;
• розвиток навичок ведення самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження і експериментування при розв'язанні наукових проблем і практичних завдань;
• теоретичну та практичну готовність магістра (спеціаліста) до самостійної роботи в навчальній або науково-дослідній установі.
Процес виконання магістерської (дипломної) роботи включає такі етапи:
• вибір теми, призначення наукового керівника;
• вивчення вимог, висунутих до даної роботи;
• погодження з науковим керівником плану роботи;
• вивчення літератури з проблеми, визначення цілей, завдань і методів дослідження;
• безпосереднє розроблення проблеми (теми);
• узагальнення здобутих результатів;
• написання роботи;
• захист та оцінювання роботи.
Науковими керівниками магістерської (дипломної) роботи можуть бути висококваліфіковані викладачі кафедр (доценти та професори); провідні вчені науково-дослідних інститутів і вищих закладів освіти; відповідальні працівники органів державної влади та місцевого самоврядування, які мають науковий ступінь.
Розподіл магістерських (дипломних) робіт між кафедрами та науковими керівниками здійснюють відповідно до заяв студентів, кількості спеціалізацій та обійманих посадових одиниць науково-педагогічними працівниками. Професор може здійснювати керівництво підготовкою не більше 5-ти, а доцент не більше 3-х магістерських робіт.
Науковий керівник магістерської (дипломної) роботи керує підготовкою магістерської роботи, в т.ч.:
• консультує з методів дослідження;
• контролює процес самостійної роботи;
• формує разом із студентом план та завдання магістерської (дипломної) роботи;
• надає допомогу у розробленні календарного графіка виконання магістерської (дипломної) роботи;
• рекомендує необхідну літературу, довідкові та статистичні матеріали, інші джерела для опрацювання;
• проводить систематичні, визначені розкладом, консультації;
• контролює хід виконання роботи частинами та загалом (етапний контроль).
Для допомоги студентам у написанні магістерських (дипломних) робіт (дослідженні окремих специфічних проблем), у разі необхідності можуть залучатись консультанти із числа відповідальних працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, провідні вчені науково-дослідних інститутів і вищих закладів освіти на безоплатній основі.
За змістом і якістю оформлення магістерська (дипломна) робота повинна відповідати державним вимогам до робіт такого рівня. При цьому, дипломну роботу спеціаліста, як і магістерську кваліфікаційну роботу повинні вирізняти певна новизна, теоретична та практична значущість, актуальність тематики, використання комплексу методів дослідження, логічна завершеність. Магістерська робота має бути спрямована на розв'язання наукової проблеми, а дипломна робота спеціаліста на виконання переважно завдань практичної діяльності майбутнього фахівця.
2. СТРУКТУРА РОБОТИ
Основними складовими елементами роботи є:
• титульний аркуш;
• зміст;
• перелік умовних скорочень (за необхідності);
• вступ;
• основна частина;
• висновки;
• реферат;
• список використаної літератури;
• додатки (за необхідності).
ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ
Титульний аркуш роботи містить найменування вищого закладу освіти, де виконана робота; прізвище, ім'я, по батькові автора; назву роботи; шифр і найменування спеціальності; кваліфікаційний рівень, на який претендує студент; прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника, його посада, науковий ступінь і вчене звання, місто і рік захисту. На титульному аркуші роботи обов'язково зазначають «На правах рукопису».
Весь текст титульного аркуша друкують шрифтом Times New Roman розміру 14. Назву роботи друкують тим же розміром шрифту, лише заголовними літерами.
ЗМІСТ
Зміст вказують на початку магістерської роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, основної частини, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури тощо.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,
СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ і СИМВОЛІВ (за необхідності)
Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використані маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого реєстру, який розміщують перед вступом.
Перелік необхідно друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальне розшифрування.
Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті під час першого згадування.
ВСТУП
Розкриває сутність і стан наукової проблеми (постановка задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.
У вступі подають загальну характеристику кваліфікаційної (дипломної) роботи у такій послідовності.
Актуальність теми
Обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.
Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.
Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяють ту його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага здобувача, оскільки предмет дослідження визначає тему кваліфікаційної роботи, яка зазначається на титульному аркуші.
Методи дослідження. Подають перелік методів дослідження, використаних для розв'язання поставлених у роботі завдань. Перераховувати їх треба коротко та конкретно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитись у логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Наукова новизна здобутих результатів
Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень, підходів), запропонованих здобувачем особисто (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку). Сформульоване наукове положення повинно читатись і сприйматись легко й однозначно (без нагромадження дрібних деталей та уточнень).
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів
У дипломній роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, треба подати відомості про практичне застосування здобутих результатів або рекомендації, як їх використати.
Особистий внесок автора роботи
У випадку використання в роботі ідей, що належать співавторам, необхідно відзначити цей факт, з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в реалізацію цих ідей чи певних розробок.
Апробація результатів дослідження
Вказують, на яких наукових конференціях, семінарах, нарадах тощо були оприлюднені результати досліджень, викладені у роботі.
Публікації (якщо такі є): вказують, у яких журналах, збірниках, матеріалах і тезах конференцій було опубліковано результати дослідження.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Основна частина кваліфікаційної (дипломної) роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
У розділах основної частини подають матеріал, як правило, в такій послідовності:
Розділ 1 – огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень.
Розділ 2 – виклад загальних підходів і основних методів досліджень, опис теоретичних і (або) експериментальних досліджень.
Розділ 3 – аналіз і узагальнення результатів досліджень.
У першому розділі студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними, а отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення свого дослідження. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини кваліфікаційної роботи.
У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи виконання завдань і їх порівняльне оцінювання, розробляють загальну методику проведення емпіричних досліджень.
У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень з висвітленням того нового, що автор вносить у розроблення проблеми.
ВИСНОВКИ
У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, здобуті в роботі. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі висновки мають містити відповіді на всі завдання, поставлені у вступі. Все це дасть змогу авторові засвідчити у висновках, що сформульованої у вступі мети досягнуто. Варто наголосити на окремих важливих здобутих результатах, обґрунтувати їх достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання.
РЕФЕРАТ
Написання реферату – заключний етап виконання магістерської роботи перед поданням її до захисту. Реферат є коротким (обсягом 1 стор.) викладом змісту роботи, в якому зазначають матеріали і методи, мета і завдання дослідження, найістотніші результати, їх новизна, основні висновки, кількість ілюстрацій та бібліографія (кількість назв робіт у списку використаної літератури).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Список використаних джерел є елементом бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел, його розміщують після висновків.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь яких елементів, скорочення назв тощо.
Літературу можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Посилання на монографії, книги, довідники роблять у такий спосіб: прізвище та ініціали автора (авторів), назва роботи, місто, де видана робота, рік видання, кількість сторінок. Наприклад:
Петров Р.В., Хантов P.M., Манько В.М. и др. Контроль и регуляция иммунного ответа. – Л.: Медицина, 1981. – 311 с.
Бібліографічний опис журнальних статей дається у такій послідовності: прізвище і ініціали автора (авторів), назва статті, далі дві похилі риски, назва журналу, рік видання, том, номер, початкова і кінцева сторінки (сторінку позначають великою літерою С).
Наприклад: Малежик М.П., Закатнов М.В., Сергієнко В.П. Засоби і технології продукування навчальних інформаційних ресурсів // Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання – 2010. – Вип.8, № 15. – С. 29-35.
Допускають загальноприйняті скорочення у назвах окремих журналів, наприклад: Укр. ботан. журн., Укр. фіз. журн. тощо.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міждержавних і державного стандартів з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібні відомості щодо згаданих вимог можна отримати у таких стандартах: ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».
ДОДАТКИ
До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний матеріал:
• таблиці допоміжних даних;
• проміжні математичні доведення;
• формули та розрахунки;
• анкети опитувань чи інших застосованих видів емпіричних досліджень;
• протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;
• допоміжні ілюстрації.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках магістерської (дипломної) роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток А" і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б. Один додаток позначають – Додаток А.
Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад: А. 2 – другий розділ додатку А; В. 3. 1 – перший підрозділ третього розділу додатку В.
Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад: рис. Д. 1. 2 – другий рисунок першого розділу додатку Д; формула А. 1 – перша формула додатку А.
3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ
МАГІСТЕРСЬКОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Магістерські, дипломні роботи пишуть державною мовою, за винятком списку літератури, де використане джерело записується так, як було видане, наприклад, російською чи англійською мовою. Цитати з цих джерел наводяться в тексті лише українською мовою. Виняток – цитати з неперекладених українською мовою літературних творів, або ж цитати іноземною мовою, які використовують для порівняння семантичних характеристик.
Обсяг випускної роботи гуманітарних спеціальностей: спеціаліста – 60–70 ст., магістра – 70–80 с.; природничо-математичних спеціальностей: спеціаліста – 50–60 с., магістра 60–70 с., що визначається характером роботи. Обсяг включає рукопис, ілюстрації та список використаної літератури.
Назва кваліфікаційної (дипломної) роботи має бути стислою, конкретною, відповідати спеціальності та суті дослідженої проблеми, вказувати на предмет і мету кваліфікаційного дослідження. Іноді для більшої конкретизації до назви можна додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.
При написанні кваліфікаційної (дипломної) роботи студент повинен обов'язково посилатись на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело кваліфікаційна робота не розглядають.
У кваліфікаційній (дипломній) роботі треба стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
Роботу оформляють на стандартному папері формату А4 (21x29,5 см). Сторінки мають поля: ліворуч – 30 мм, праворуч – 10 мм, зверху – 25 мм, знизу – 25 мм. Графіки, схеми, діаграми та фотографії позначають як рисунки. Номер сторінки ставлять посередині верхнього поля сторінки, нумерація починають з 4-ї сторінки.
Кваліфікаційну (дипломну) роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні.
4. ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ
Керівники подають магістерські (дипломні) роботи у навчально-методичний відділ за 5 днів до державного іспиту, що є умовою допуску студента до державної атестації.
Студент має отримати і подати Державній комісії відгук свого наукового керівника про магістерську (дипломну) роботу.
Керівника роботи зазначає у відгуку:
• актуальність обраної теми,
• повноту і детальність виконання завдань,
• достовірність і новизну здобутих результатів,
• адекватність використаних наукових методів досліджень,
• грамотність і стильову майстерність.
Науковий керівник може висловити зауваження і вказати на недоліки магістерської (дипломної) роботи. Останнє речення відгуку має містити фразу про те, чи відповідає робота відповідає вимогам, які висувають до магістерських (дипломних) робіт, і якої оцінки, на думку керівника, ця робота заслуговує.
Студент має отримати внутрішню і зовнішню рецензію на свою магістерську (дипломну) роботу. Внутрішніми рецензентами можуть бути професори і доценти будь якої кафедри Інституту крім тієї, де виконувалась магістерська робота. Зовнішніми рецензентами можуть бути фахівці, які працюють в організаціях, наукових установах і вищих навчальних закладах у тій галузі, якої стосується тема магістерської роботи.
У рецензіях обов'язково варто відобразити такі аспекти:
• адекватність змісту роботи заявленій темі (назві) і меті;
• повнота і детальність виконання завдань;
• новизна й достовірність здобутих результатів;
• практична цінність роботи та можливість реалізації запропонованих автором рекомендацій.
Рецензент може висловити зауваження і вказати на недоліки магістерської роботи. В останньому реченні рецензент зазначає, якої оцінки, на його думку, заслуговує робота.
До захисту допускають лише роботи студентів, які:
• мають позитивний відгук кафедри щодо проходження процедури попереднього захисту;
• мають відгук наукового керівника та рецензію;
• оформлені відповідно до вимог даного положення;
До державної атестації не допускають студентів, які не подали вчасно магістерської (дипломної) роботи, або мають академічну заборгованість.
Захист магістерської роботи відбувається на відкритому засіданні ДЕК.
На захисті магістрант (дипломант) робить коротку доповідь (10-15 хв.), де викладає мотиви вибору теми магістерської (дипломної) роботи, характеризує поставлені цілі і завдання, предмет і методи дослідження, висунуту гіпотезу, здобуті результати і висновки, обґрунтовує їх і вказує на теоретичну і практичну значущість. Потім зачитується відгук керівника та рецензії на роботу і заслуховуються відповіді студента на зауваження, зроблені у відгуку та рецензіях. Після цього студенту ставлять запитання не тільки члени комісії, а й усі присутні.
Рішення Державної екзаменаційної комісії про оцінки за магістерські та дипломні роботи приймаються на закритому засіданні ДЕК, де обговорюються результати захисту і відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комісії (при рівній кількості голосів „за" і „проти" голос голови ДЕК є визначальним) дається оцінка кожного захисту. Керівник роботи може брати участь в обговоренні і винесенні рішення про оцінку магістерської ( дипломної) роботи з правом дорадчого голосу.
Отримання незадовільної оцінки за магістерську (дипломну) роботу на її захисті не позбавляє студента права складати державні екзамени з решти дисциплін, передбачених навчальним планом за відповідною спеціальністю. При цьому студента стаціонару відраховують з вищого навчального закладу і направляють на роботу у встановленому порядку для молодих спеціалістів. У цьому випадку студенту замість диплома видають довідка встановленого зразка.
Повторний захист магістерської (дипломної) роботи дозволяється протягом 3-х років після закінчення ВНЗ за умови подання з місця роботи позитивної характеристики.
Студентам, які не захищали магістерську (дипломну) роботу з поважних причин, підтверджених документально, ректор університету може продовжити термін захисту до наступного періоду роботи ДЕК.
Після захисту магістерські (дипломні) роботи зберігають на кафедрі впродовж 2 років, а потім передають до архіву.
Кращі магістерські та дипломні роботи, які містять певний теоретичний і практичний інтерес, можуть бути опубліковані у вигляді статей у збірниках наукових праць ВНЗ чи журналах у формі методичних рекомендацій; доповідаються на наукових конференціях, олімпіадах тощо.
Це положення щодо структури і правил оформлення випускних кваліфікаційних (дипломних) робіт містить загальноприйняті вимоги, що можуть бути конкретизованими і доповненими кожною кафедрою, виходячи із специфіки досліджень і здобутих експериментальних результатів.
Розглянуто на засіданні Науково-методичної ради НПУ ім. М.П. Драгоманова від 21.12.2011 р., протокол № 2
Перший проректор університету В. П. Бех
Проректор з навчально-методичної роботи Р.М. Вернидуб
Заступник першого проректора
з науково-методичної роботи В.П.Сергієнко
Юрисконсульт
