Літня мовна школа для іноземців: досвід НПУ
Така школа – проект власне драгоманівський від ідеї і до її повної реалізації, створений для популяризації і підтримки української мови. Як зазначив ректор університету Віктор Андрущенко, українська мова не випадково входить до когорти світових наймилозвучніших мов, а її поширення у міжнародному просторі сприятиме покращенню комунікації, розвитку української освіти і науки.
Маючи українське слово у щоденному вжитку, часто не усвідомлюємо значимості його у процесі становлення нашої держави як повноправної країни світового співтовариства. Сьогодні українство все ще робить нерішучі кроки у напрямку усвідомлення ваги й краси рідного слова, адже українська самосвідомість занадто вже знесилена десятиліттями формування «єдиного радянського народу» і, відповідно, планомірною русифікацією.
Не замислюємося ми над цими питаннями за щоденною буденністю. Але, коли бачимо, як плекає українська діаспора усе, що пов’язане з Україною, як оберігає мамин вишитий рушник, як навчає бабусиній колисковій дитину – громадянина іншої країни, – думка про нагальну потребу національної самоповаги в «материковій Україні» рішуче й остаточно укорінюється. Бо, незважаючи на те, що асиміляція простіша й вигідніша, завданням діаспори завжди було збереження ідентичності. І за це ми щиро вдячні братам-українцям, закинутим долею у світи. Вдячні. І розуміємо, що повинні допомогти зберегти себе-українця у вирі інтернаціоналізації, спричиненої тепер уже науково-технічним прогресом та глобалізацією інформаційного суспільства.
Українська діаспора завжди покладалася лише на власні сили, бо «велика Україна» через політичні лихоліття й собі не могла дати ради. Але завжди основою української ідентичності залишалися мова, культура й церква. Тепер, підтримуючи мовно-культурні комунікації зі світовим українством, ми і самі вдосконалюємося, переходимо на вищий рівень самоповаги та української самосвідомості.
Кількість людей, які прагнуть пізнати Україну, збільшується щороку. Серед них як українці, що мешкають на різних континентах планети, так і представники інших народів. Одним із шляхів підтримки українського світового духу є налагодження тісних культурних зв’язків України з діаспорою. Це, зокрема, інтелектуальний обмін, що виявляється як у мистецьких комунікаціях, так і в реалізації навчальних програм.
З метою поглиблення культурних зв’язків між Україною та іншими державами провідний педагогічний виш країни організовує широкий спектр культурних заходів, які розкривають найважливіші аспекти сучасної української культури, здійснює організацію освітнього та культурно-просвітницького туризму. Так, багато років Інститут української філології НПУ імені Михайла Драгоманова підтримує науково-методичні зв’язки з Пряшівським університетом (Словаччина): професори та студенти цього навчального закладу щороку приїздять до Києва на стажування. Викладачі Інституту української філології постійно працюють на кафедрі україністики в Сегедському науковому університеті (Угорщина), Московському лінгвістичному університеті (Російська Федерація), у Талліннському і Тартуському університетах, а також в українських недільних школах Естонії.
У липні 2009 року за активної підтримки керівництва університету Інститут української філології, окрім уже налагодженої наукової співпраці, задіяв методичний потенціал задля популяризації української мови серед світового українства. Заступник директора Інституту української філології Софія Соколова започаткувала проведення мовних курсів для учителів української мови як іноземної. Першими слухачами літніх мовних курсів стали представники Асоціації українських організацій Естонії.
Загальновідомо: для того, щоб найкраще вивчити мову, слід зануритися у мовне середовище. Мовні курси для вчителів української мови як іноземної дали можливість постійного спілкування слухачів із філологами-науковцями, викладачами-практиками, студентами.
Особливе місце мало практичне ознайомлення з яскравими скарбами української культури, зібраними в музеях України. Слухачі курсів побували в багатьох музеях та пам’ятних місцях Києва і України.
У такому форматі курси відбулися в Інституті української філології вперше, і стали дороговказом напрямків удосконалення розпочатої роботи. А натхненням для нових досягнень дають слова однієї з курсисток Ксенії Мамутової: «Розкажіть нам якнайбільше – ми хочемо знати про Україну все!»
Стійкий інтерес іноземців до української мови, запровадження вивчення української мови як іноземної в навчальних закладах світу, зацікавлення іноземних громадян освітою та туризмом в Україні актуалізують необхідність розширення мережі навчання української мови як іноземної, зокрема як на підготовчих відділеннях українських університетів, так і на різноманітних мовних курсах. Сучасні напрацювання з української лінгводидактики засвідчують активний пошук методів і прийомів, визначення основних змістових ліній у навчанні української мови як іноземної.
Слухачі школи збагачують свої знання у царині сучасної української літературної мови, методики навчання української мови як іноземної, методики викладання українознавства, історії культури України, що сприяє формуванню уявлення про шлях духовно-культурного розвитку українського народу, про особливості ментальності, самобутність культури та педагогіки України. Навчальні програми, складені для мовної школи відповідають потребам філологів-практиків, які навчають українській мові іноземців. Вивчений матеріал допомагає педагогам вправно використовувати потрібні мовні, методичні, культурологічні, історичні, психологічні та педагогічні знання у роботі не тільки з етнічними українцями, а й з іноземцями
Традиційні підходи до процесу навчання, коли слухачам передаються готові знання, виявляються малоефективними. Під час навчального використовуємо загальні моделі занять (вхідне й вихідне діагностування, інтерактивні лекції, лекції-дискусії, проблемні лекції, практичні заняття, семінарські заняття, лабораторні заняття, навчальні тренінги, тематичні дискусії, комп’ютерне моделювання, майстер-класи, ділові ігри, рольове й імітаційне моделювання, круглі столи, науково-практичні конференції, конференції по захисту випускних творчих робіт, розроблення й захист авторських проектів, творчих робіт тощо) та специфічні (психотренінги, робота в дискусійних та предметних мікрогрупах та ін.).
Особливо зацікавлює слухачів ознайомлення з яскравими скарбами української культури, зібраними в музеях України. Широка культурна програма сприяє розширенню словникового запасу, практичних навичок слухачів. Тому актуальною є необхідність вдосконалення існуючих та розробки новітніх теоретичних і методичних основ застосування навчального туризму.
Сьогодення вимагає від викладачів пошуку нових напрямків відбору й презентації краєзнавчої інформації, бо сформованість комунікативної компетенції у володінні українською мовою можна забезпечити як формуванням мовних навичок, так і засвоєнням певної предметної, супутньої та фонової інформації.
Використання навчальних екскурсій під час вивчення української мови як іноземної є надзвичайно ефективним видом навчальної діяльності – відвідання історичних і культурних пам’яток надає йому актуальності та неповторності, є потужною мотиваційною рушійною силою для вивчення іноземної мови. Екскурсії допомагають знайомству студентів з особливостями життя в Україні, сприяють збагаченню
їхнього словника за рахунок побутової та спеціальної лексики. Таким чином реалізується положення про те, що найкращим є оволодіння мовою в природному мовному середовищі. Навчальні екскурсії мовної школи сприяють розширенню й поглибленню знань, умінь і навичок в оволодінні українським мовленням, збагаченню словникового запасу; стимулюють високу мотивацію вивчення української мови як іноземної. Серед позитивних результатів навчальних екскурсій виділяємо:
1) подолання психологічного бар’єру під час спілкування українською мовою як іноземною,
2) навчання національній специфіці мовленнєвої поведінки в природних умовах, що сприяє закріпленню стереотипів такої поведінки у свідомості та практичних навичок студентів,
3) розширення кола країнознавчих знань, які студент отримує безпосередньо з навколишнього середовища як через слово, так і візуально,
4) активізація механізмів мимовільного запам’ятовування, підкріпленого природними зоровими й слуховими навчальними подразниками, що викликані практичною потребою розуміння та використання мовного матеріалу,
5) лексичне значення нових слів, що позначають країнознавчі реалії, засвоюється в комплексі з усіма фоновими компонентами, якими є природна наочність,
6) темп та інтонацію українського мовлення студенти краще сприймають і засвоюють в атмосфері природного звучання,
7) зменшення фізичної втоми, характерної для аудиторних занять завдяки фізичній активності та нестандартній формі навчання.
Багато університетів України, які практикують проведення літніх шкіл, працюють переважно з однорідним контингентом – студентами-іноземцями, які прибули з одного університету-партнера – тобто з носіями якоїсь однієї мови, що набагато спрощує процес навчання.
Особливістю Літньої школи є її різнорідність, позитивною рисою якої є те, що для представників різних країн єдиною спільною мовою стає саме українська (діє домовленість про відмову від спілкування загальновідомою англійською). Тому найвищим задоволенням є споглядання за розмовою, наприклад, студентів з Угорщини й Узбекистану єдиною спільною мовою – українською!
Як зазначає організатор Літньої мовної школи Софія Соколова, сьогодні Літні курси з української мови як іноземної мають два напрямки підготовки: підвищення кваліфікації викладачів й учителів української мови як іноземної, які практикують викладання за кордонами України та навчання студентів-іноземців української мови як іноземної.
Окрім того, за її словами географія країн, представники яких побували на Літній школі нашого університету така: Естонія, Канада, Молдова, Польща, Придністров’я, Росія, Словаччина, Угорщина, Узбекистан, Хорватія.
Навчальний день слухачів школи складається з двох частин: у першій половині – аудиторні заняття, на яких іде мова про культуру, історію України, відбувається практичне вивчення української мови, перегляд та аналіз української класичної фільмографії тощо. А в другій половині дня – культурно-освітня програма – це щоденне відвідання музеїв, виставок, пішохідні екскурсії Києвом, які між іншим, координатор Літньої школи Софія Соколова проводить особисто.
По закінченні Літньої школи за результатами складання форм контролю слухачі отримують Сертифікат про проходження Літньої школи української мови як іноземної.
Маємо надію на те, що цікавість до української мови зростатиме щороку не лише в іноземних громадян, а й в кожного жителя нашої неньки-України! Любіть, шануйте й бережіть рідну мову!
Антон ЮРЧЕНКО,
прес-служба університету
