Психоаналітики говорили про щастя
Почуття, про яке усі ми знаємо дуже добре теоретично, але рідко хто може повихвалятися, що відчуває його в повній мірі на собі. Про щастя говорили на прес-конференції в Укрінформі відомі вітчизняні і зарубіжні психологи, політики, соціологи.
«Нам вдалося за рік об'єднати зусилля представників різних країн - учених, громадських і політичних діячів - для того, щоб спробувати провести своєрідний психоаналітичний Давос, але в Україні, щоб поговорити менше про економіку, соціальну сферу, а більше про почуття людини: якою вона має бути, як має почуватися, щоб сказати: «Я щаслива. Я розумію всі проблеми і негаразди, які існують у світі і в країні, але, тим не менше, саме з таким самопочуттям я дивлюсь і крокую в майбутнє», - заявив журналістам на прес-конференції доктор філософських наук, дійсний член Європейської академії наук і мистецтв, співголова Наглядової Ради Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Анатолій Толстоухов.
Українським Давосом Анатолій Володимирович умовно назвав Всесвітній Психоаналітичний конгрес «Політика щастя», що триватиме у Києві 24-27 травня 2012 року. П’ятиденна програма заходу, наповнена аналітикою, інтерактивними форматами, тематичними дискусіями, стратегічними ідеями і новою ексклюзивної інформацією, передбачає участь більше тридцяти доповідачів і трьохсот учасників, серед яких всесвітньовідомі представники різноманітних напрямів і шкіл: психоаналітики, історики, соціологи, культурологи, політологи та інші науковці.
«Переосмислення феномену щастя в сучасному суспільстві, в Україні відбудеться вперше, - стверджує голова оргкомітету Конгресу Анатолій Толстоухов, - і незважаючи на те, що подібні заходи вже не одноразово проводилися й в інших країнах світу, така тематика на конгресах представлена не була». У сучасній європейській культурі щастя вже стало справою науки і техніки, а західні політики пропонують включити щастя і добре самопочуття до списку показників економічного розвитку країни та ефективності роботи її уряду.
У прес-конференції, що отримала назву «Політика щастя. Чи можлива щаслива країна?» також взяли участь психоаналітик, клінічний психолог, професор, член Асоціації психоаналітиків Буенос-Айреса і психоаналітичної Федерації Латинської Америки, спеціаліст у галузі дитячого та підліткового психоаналізу (Аргентина), член Міжнародної психоаналітичної асоціації (IPA) Карлос Розенсзтроч, директор Інституту психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, академік НАПН України, професор, доктор психологічних наук Сергій Максименко, співголова оргкомітету Всесвітнього психоаналітичного конгресу "Політика щастя", ректор Міжнародного інституту глибинної психології, президент Української асоціації психоаналізу, головний редактор журналу "Часопис. Психоаналіз" Світлана Уварова.
«Чи можливо взагалі зробити цілу країну одночасно щасливою, адже начебто поняття щастя в принципі дуже індивідуальне?» – цікавилися журналісти. На думку психоаналітиків і політологів питання щастя як суспільного явища варто розглядати у площині політики. «Якщо політики не створюють умов для реалізації людини таким чином, щоб вона почувалася щасливою, то навіщо і кому потрібна така політика?», - зауважив пан Толстоухов.
Та навіть у цьому випадку все виявилося не так просто, а як кажуть «спасение утопающих – дело рук самих утопающих». Багато залежить від самої людини, її бажання бути щасливою і творити навколо себе щасливе суспільство. Коментуючи інтернет-скандал, спричинений появою школярки з Павлограда Дніпропетровської області на випускному вечорі в дуже відвертому вбранні президент Української асоціації психоаналізу Світлана Уварова, наголосила на одній із головних проблем сучасної молоді - відсутності героїв для наслідування, що спонукає підлітків орієнтуватися на відомі бренди і брати їх як орієнтир для самоідентифікації. Психолог пояснила, що самоідентифікація вибудовується все життя, але її основа зазвичай закладається у дуже ранньому дитинстві. А з огляду на відсутність ідеології та чітких моральних і культурних орієнтирів наразі спостерігаються подібні явища, коли людина не знає, як потрібно поводитися, і може визначитися в цьому тільки співвіднісши себе з образом екранного героя або фото в журналі.
Психоаналітичний конгрес, започаткований у Києві ставить за мету переосмислити феномен щастя у сучасному суспільстві у найрізноманітніших напрямках, допомогти віднайти для людини й соціуму нові орієнтири й нові погляди на подальший розвиток. Організаторами заходу виступили Українська Асоціація психоаналізу, Національна академія педагогічних наук України, Міжнародний інститут глибинної психології (Київ), Музей сновидінь Фрейда (Санкт-Петербург), Інститут когнітивних наук і технологій (Рим), Українська академія політичних наук (Київ), Європейський Фонд психоаналізу (Франція) та Університет Страсбурга.
Людмила КУХ
