Задля обміну досвідом і практикою

З офіційним візитом у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова перебував голова Спілки українців Придністров’я імені Бута Леонід Ткачук. Гість спілкувався з першим проректором університету з економіки та організації навчально-виховної роботи Олегом Падалкою про можливі шляхи співпраці задля обміну досвідом і практикою.

За словами пана Леоніда, Спілка українців Придністров’я імені Бута – велика і поважна організація, що сьогодні об’єднує близько 30 тисяч членів та займається найрізноманітнішими сферами і культурного, й економічного, і політичного життя. Фактично це головна організація Придністров’я, яка чи не найбільше турбується про його добробут. За останні два десятки років саме завдяки спілчанам у краї вдалося відбудувати та відкрити численні пам’ятні знаки, музеї, пов’язані з глибоким історичним минулим придністровців, їх різнобарвною культурою, мистецтвом. Активно почали функціонувати п’ять українських шкіл, республіканська газета й телеканал українською мовою. У Придністровському університеті вдалося відкрити кафедру української мови і літератури. Тепер найбільш плідна робота ведеться у напрямку підписання численних договорів із вищими навчальними закладами України, науковими й освітніми інституціями, за допомогою яких вдалося б на дослідницькому, науковому рівні здійснювати роботу у Придністров’ї.

«Молодь нашого краю потерпає від браку якісної хорошої освіти, яку пропонують в Україні такі університети як Драгоманівський, – розповідає Леонід Іванович, – Будь-яке виробництво, уся інфраструктура, гуманітарна галузь потребує фахівців з високими знаннями і досвідом. Почати хоча б з тієї педагогічної сфери, спеціалісти в якій у нас майже відсутні».

Низка угод про співпрацю уже укладена зусиллями спілчан з кількома українськими вишами. Окрім того, як запевнив драгоманівців голова спілки, у флагмані педагогічної освіти і науки України уже вчаться декілька його земляків, чимало закінчили цей університет та працюють в освітній сфері і в Придністров’ї і в Україні. І безперечно завдяки їхнім позитивним відгукам та безпрецедентному авторитету вищого навчального закладу на європейському освітньому просторі, угода з НПУ матиме для спілчан особливе значення.

Досить схвально на пропозиції Леоніда Ткачука відгукнувся проректор університету. Для драгоманівців така співпраця може бути цікавою у різних напрямках. Олег Семенович вислухав усі ідеї гостя та запропонував йому викласти їх у письмовому вигляді для обговорення керівництвом вишу.

Про деякі з них Леонід Іванович детальніше розповів у інтерв’ю прес-службі НПУ.

- Пане Леоніде, впевнені, що Ви обираєте Драгоманівський університет для співпраці не випадково. З чим це пов’язано та чи окреслили Ви найпріоритетніші вектори такої роботи?

- Дякую за запитання. Справа в тому, що наші земляки, студенти, які вчилися у НПУ імені Михайла Драгоманова, повертаються після навчання додому, і ми відчуваємо ту потужну школу, яка сьогодні є в НПУ. Фахівців з таким високим рівнем підготовки дуже не вистачає у наших школах, інших навчальних закладах. А тут варто зауважити, що зараз у Придністров’ї дуже активно відкриваються українські ліцеї, гімназії, початкові школи, де без фахових педагогів просто не можливо налагодити навчальний процес.

Що ж до якихось конкретних спрямованостей у майбутньому співробітництві, то тут можна окреслити кілька векторів. Це й безпосередня підготовка студентів, обмін викладацькими і студентськими делегаціями, запозичення певних елементів організації навчально-виховного процесу. Хочу відмітити, що, на жаль, навчальні заклади Придністров’я потребують не лише фахівців, але й навіть елементарної методичної бази, практично зразково розробленої у Драгоманівському університеті. Нам імпонує ваша інноваційність, усі розробки, що відповідають європейським стандартам і найбільше хочеться, щоб драгоманівці побували у наших школах та особисто оцінили ту допомогу, якої ми потребуємо на сьогоднішній час.

- А як щодо безпосередньої наукової і дослідницької роботи, про яку Ви згадували?

- Я мав на увазі історичний і краєзнавчий аспект справи, бо чув чимало хорошого про талановитих істориків-драгоманівців. Взагалі ж Придністров’я своїми історичними коренями тісно пов’язане з Україною. Чимало видатних постатей різних епох і часів мають безпосереднє відношення до цієї землі. Та ж наукова база, на якій сьогодні працює Драгоманівський університет, могла б посприяти у дослідженнях різного штибу для придністровських краєзнавчих й історичних інституцій. На жаль, ті матеріали, котрими ми сьогодні послуговуємося не мають під собою ніякого наукового підґрунтя, а відповідно й мало заслуговують уваги поміж широких кіл науковців. Якщо драгоманівці погодяться попрацювати у такій сфері, ми надамо усі необхідні умови для їх досліджень. Я навіть переконаний, що варто було б запровадити й кілька наукових конференцій, симпозіумів чи інших форм обговорення і в Києві, і на базі нашого університету.

- Ви, напевно, знаєте, що викладачі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова – це в переважній більшості представники відомих наукових шкіл і спільнот учених, за підручниками і посібниками яких навчаються практично в усіх навчальних закладах України. Як справи щодо методичного забезпечення навчального процесу складаються у Придністров’ї?

- Можу твердо сказати про те, що помітно неозброєним оком: кількість бажаючих вивчати українську мову і літератури у навчальних закладах Придністров’я, на нашу радість, невпинно зростає, а книг, за якими могли б навчатися діти, не те, що б не вистачає, їх просто нема. Зі свого боку те, що можемо зробити ми як громадська організація та міністерство, а точніше закупити й привезти підручники, ми звичайно намагаємося виконувати, але на сьогодні цього дуже мало. Деякі наші навчальні заклади уже мають відповідні домовленості щодо цього із певними структурами в Україні, але в нашому випадку хочеться довіряти фахівцям, розробки яких визнані на найвищому рівні, тобто знову ж таки вченим Драгоманівського університету.

- На скільки нам зрозуміло, Ви зараз висловлюєте думку усього Придністров’я, але як вважаєте особисто, не зважаючи на будь-які домовленості і договори, чи хотітимуть випускники й абітурієнти Придністров’я навчатися у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. На скільки для них це є пріоритетом чи не пріоритетом?

- Наші випускники щороку вступають до Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, або за квотою, яка надається Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, або ж самостійно. Це вже триває більше десяти років. За цей час чимало випускників-драгоманівців стали одними з кращих фахівців у Придністров’ї. Тому можу вас запевнити, про Драгоманівський університет у Придністров’ї знають, як один з кращих навчальних закладів України. На наших пісенних фестивалях уже традиційно виступає Національний заслужений академічний український народний хор імені Г. Верьовки, художній керівник і диригент якого ваш проректор, Герой України Анатолій Авдієвський. Багато довелося чути й про популярну у вашому навчальному закладі дистанційну форму навчання. Для нас це безперечно є авторитетом, адже гарантує збереження фахівців у межах краю та й багато іншого. Тому така співпраця – бажання і нашої громадськості, і наукових і освітянських кіл.

У знак шани й подяки від університету загалом й Інституту історичної освіти зокрема проректор вручив очільнику Спілки почесну відзнаку та подякував за візит і пропозиції.

Людмила КУХ,

прес-служба університету