Там, де перетинаються культури

Студенти та викладачі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова мали унікальну можливість відвідати прем’єру опери всесвітньовідомого українського композитора Євгена Станковича на слова Бориса Олійника, Почесного професора НПУ, «Сільська опера».

Культурний і мистецький простір духу Драгоманівського університету дивовижним чином зібрав навколо себе творчих геніїв, тому не випадково, що в числі Почесних професорів вишу і такі митці як Борис Олійник та Ліна Костенко і такі науковці як Борис Патон та Мирослав Попович. Тісно співпрацюють з навчальним закладом титани української думки Леонід Кравчук, Анатолій Толстоухов, Василь Мадзігон та багато інших. Тому щасливим драгоманівцям найпростіше «вливатися» у мистецьке життя країни, оскільки воно живе у їхньому університеті. Ще один доказ того – геній Бориса Олійника, що зазвучав новими акордами в «Сільській опері».

Українці змогли побачити це дійство у Колонному залі імені М. В. Лисенка Національної філармонії України завдяки Товариству «Україна – Росія», одним із засновників якого є співголова Наглядової ради університету, доктор філософських наук Анатолій Толстоухов. Концерт відбувся в рамках мистецького проекту «Міст: Україна – Росія», співорганізаторами якого також виступили Міністерство культури України, Державна агенція промоції культури України та Національна філармонія.

Поєднання особливостей двох національностей і двох схожих та водночас таких різних культур, врешті призвело до синтетичного мистецького твору. На сцені Київським камерним оркестром диригував заслужений діяч мистецтв України та заслужений діяч мистецтв Росії Антон Шароєв, чия унікальна диригентська манера відома далеко за межами Росії. Між оркестром та диригентом утворилася приємна атмосфера духовного єднання, адже, напевно, на рівні музики говорить вселюдське.

Солістами виступили заслужена артистка України Ольга Чубарєва та лауреат Міжнародного конкурсу Роман Смоляр. Чудове виконання вразило слухачів, а індивідуальна манера пана Шароєва, що дозволив собі ще раз зіграти кінцівку п’єси акцентуючи на окремих елементах та образах, захопила навіть самого автора слів Бориса Олійника. Гучні оплески та квіти – найкраща дяка артистам. Адже завдяки їм шанувальники опери спробували відчути міжнаціональний пласт мистецтва й музики зокрема, безмежність її розуміння та міцних сплетінь на перетині двох культур – російської й української.

Людмила КУХ,

прес-служба університету