Сімейна політика як національна стратегія країни
13 вересня 2011 р. у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова відбувся круглий стіл, темою жвавого обговорення на якому стали проблеми сім’ї та сімейної політики в державі.
Останнім часом проблемам у цій сфері людської життєдіяльності приділяється все менше уваги. І якщо людство переймається чи то побутовими економічними чи то глибинними соціальними питаннями, варто зважити на те, що сім’я – незамінна ланка в ланцюжку розвитку суспільства. Як доречно зауважив ректор вишу Віктор Андрущенко: «із руйнацією сім’ї може розпочатися процес руйнації цивілізації, обов’язковим атрибутом якої є родина». Віктор Петрович переконаний, що ця тематика не повинна зникати з антропологічних й історико-філософських, етичних і соціальних досліджень.
Якщо ж виокремити сім’ю із соціальної системи, то ще яскравіше проступають її моральний, виховний, культурологічний, а також економічний та політичний аспекти, а про це сучасній науці ще менше відомо. Вченим варто докласти чимало зусиль, щоб скрупульозно, теоретично-виважено підійти до вирішення таких проблем. За основу ж варто взяти класичні філософські праці, інтегруючи їх з сучасними модерністськими напрямами, щоб уникнути розколу та втрати цінностей сучасною молоддю.
Ініціатором та ідейним натхненником обговорення став керівник програми «Щаслива сім’я» при Головному управлінні у справах сім’ї та молоді Київської міської державної адміністрації, автор програми державної підтримки сім’ї, аспірант Національного педагогічного
університету імені Михайла Драгоманова Адріан Буковинський. Учасники круглого столу – вчені, викладачі різних наукових дисциплін – акцентували увагу на багатогранності проблеми сімейного інституту не лише в Україні, що дозволило охопити явище поліаспектно. Практично це й було метою обговорення.
Наша держава прагне знайти причини, а головне – методи вирішення подібних негараздів у суспільстві. 21 вересня відбудуться Парламентські слухання за темою «Інституту сім’ї в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення». За 20 років незалежності нашої країни, як не прикро, але це перші парламентські слухання з сімейної проблематики. Хочеться сподіватися, що результатом стане відповідна постанова і з’являться серйозні підстави для змін у суспільстві. Адріан Буковинський виголошуватиме одну з доповідей на цих слуханнях, адже чи не найкраще обізнаний у тематиці.
Протягом власної десятилітньої практики Адріан Йосипович підготував понад 12 тисяч молодих юнаків і дівчат, допомігши їм усвідомити та долучити до своїх моральних принципів споконвічні сімейні цінності. Зокрема розроблено детальний змістовний і практичний комплексний підхід до формування сімейної політики в Україні.
На думку пана Буковинського, основні проблеми розлучень в нашій державі полягають в неусвідомлені людьми цінностей родини, а то й у їх повному розпаді. Тут роль відіграють чимало чинників, у тому числі й держава, освіта, ЗМІ. Незважаючи на їх негативні впливи, які на жаль, ми часто не здатні зупинити, варто звернути увагу, що досі цим негативним явищам не знайдена альтернатива. Доводиться спостерігати як держава просто не використовує належний їй медіаресурс.
Адріан Буковинський переконаний, що суспільству давно варто розглядати сімейну політику як національну стратегію країни у контексті національної безпеки, аби врешті-решт уникнути самознищення.
Варто задуматись і над підготовкою фахівців у цій галузі інакше працювати із сучасною молоддю просто не має кому. Як зауважує Адріан Йосипович: «Теперішні університети й інститути готують вузькопрофільних фахівців. Здебільшого психологів, педагогів, соціологів, а інститут сім’ї потребує спеціалістів, що зможуть використовувати у своїй практиці комплексні підходи, включаючи різноманітні гуманітарні і природничі науки для соціального супроводу». Щодо цього, то Україна вже давно потребує функціонування недержавного експертного центру, з тим, щоб науковці мали можливість роботи експертні оцінки і допомагати формувати сімейну політику в державі. Окрім того, зовсім відсутні фахівці із соціального супроводу і підтримки сім’ї, яких мав би готувати державний інститут родини й подружнього життя. І було б чудово та логічно, на думку пана Буковинського, якби подібна структура сформувалась на базі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.
Учасники круглого столу мали можливість висловити власні думки з цього приводу, поділитися своїми спостереженнями та дослідженнями у галузях антропології, громадянського суспільства. Як не дивно, але дуже швидко розмова отримала глибоко філософське спрямування та глобальний характер. Зазвучала полеміка, з’явилися нові гіпотези. Плідні діалоги врешті надихнули кожного учасника детальніше оглянути вивчене, прийти до спільних висновків. Зустріч започаткувала новий погляд на проблеми сім’ї, тому варто сподіватись що до наступних обговорень долучиться ще більше зацікавлених, особливо серед молоді.
Людмила КУХ,
прес-служба університету
