Глибинна психологія з філософським ухилом
Сучасне суспільство в його прагненні до інтеграції і налагодження міжнаціональних стосунків в кінцевому результаті переконується у важливості для людини самореалізації, що передбачає самопізнання. У такому випадку, аби перейти до проблем соціуму, варто почати з людини та її внутрішніх суперечностей. Наука психологія, яка намагається допомогти людству у вирішенні цих питань – вже давно розширює межі співпраці з гуманітарними та точними науками. Сьогодні існують центри та лабораторії, де теоретична база передбачає перетин різних галузей знань на засадах взаємодоповнень.
Про створення подібної наукової лабораторії на базі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова розповіла академік Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор кафедри психології РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» Тамара Яценко.
– Пані Тамаро, Ви визнаний фахівець у галузі глибинної психології, очолюєте Науково-дослідний центр глибинної психології в Кримському гуманітарному університеті, як так трапилось, що прийшли до філософського осмислення психологічної проблематики?
–Я вже більше 30 років займаюся глибинною психологією. Це те, до чого психологи відносяться з осторогою. Глибинна психологія враховує цілісність психічного в єдності свідомого з несвідомим. На моє переконання, саме такою повинна бути практична психологія. Наші розробки носять як науково-теоретичний, методологічний, так і практичний характер. Адже, як кажуть, немає нічого практичнішого, як хороша теорія. Хорошою є та теорія, яка впродовж тривалого часу створювалась спіралеподібно – «від теорії до практики і навпаки». Разом з тим можна зауважити: науковий аспект, йде за розв’язанням практичних задач, інакше – це б було порушенням службової етики практикуючого психолога. Більш ніж тридцятилітня практична робота, яка піддається узагальненням, врешті обумовила філософське її осмислення в напрямі теорії пізнання психічного, що досі є нерозкритим. Від розв’язання цієї проблеми залежать конкретні методики і сам характер підготовки практичних психологів. Віктор Андрущенко працює у галузі філософії освіти, і це безпосередньо перетинається з особистими зацікавленнями професійного практичного психолога, який тяжіє до філософського осмислення емпіричного матеріалу в ракурсі предмету психічного пізнання; проблеми адекватності методів пізнання феномену психічного в його об’єктивній реальності існування. Усі словники подають психічне як «суб’єктивний образ об’єктивного світу». Разом з тим, ніхто ніколи не ставить питання: чим задається цей суб’єктивізм сприйняття реальності в його індивідуальній неповторності? Ми ж відносимо цю проблему до центральних в створюваній науково-дослідній лабораторії глибинної психокорекції.
– Центр, який Ви очолюєте уже добре відомий в Україні завдяки суттєвим здобуткам у сфері глибинної психології. Тепер подібну лабораторію Ви плануєте створити на базі НПУ імені Михайла Драгоманова. Чи не дублюватимуть ці структури одна одну?
–Дослідження, які ми проводимо в Науково-дослідному центрі в КГУ не мають вираженого філософського ракурсу осмислення корекційних процесів та їх результатів. У Національному педагогічному університеті, з одного боку, передбачається розширення та поглиблення психокорекційної практики на засадах розробленої нами психодинамічної теорії, з іншого – ставиться завдання філософського осмислення природи та закономірностей, на яких ґрунтується така практика. Коло інтересів торкається як педагогічного ракурсу психокорекційної практики, так і проблем оптимального виховання молоді, що упереджувало б потребу в психокорекції. Словом, лабораторія глибинної корекції зорієнтована на поліпшення якості підготовки психологів-практиків на відповідних факультетах Драгоманівського університету, що готують психологів.
– Тамаро Семенівно, таким чином у цій лабораторії зможуть працювати не лише аспіранти та науковці вишу, але й студенти?
–Так, студенти у першу чергу матимуть змогу безпосередньо знайомитися з живим процесом глибинної корекції з людиною, власне проходити глибинну психокорекцію, що є передумовою професійного успіху практичного психолога. Ми уже кілька років тісно співпрацюємо з НПУ імені М. П. Драгоманова. Мені довелося неодноразово, як члену експертної ради ДАК і члену Вищої атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, співпрацювати з викладачами та студентами, проводити показові заняття. Маємо багатолітній досвід спільного проведення семінарів та конференцій з практичних та методологічних проблем практичної психології.
– А чому Ви обрали саме Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова?
–З цим університетом у мене давня співпраця. Я проходила тут стажування (1969 р.), три роки аспірантури під керівництвом професора Дмитра Ніколенка, взаємна робота з професорами Любов’ю Долинською, Володимиром Бондарем, Віктором Синьовим та ін. В останні роки мене захоплює науковою гостротою проблеми широта й всеохопність філософії освіти, що розробляє академік В. Андрущенко. Глибоко вразила його доповідь на зборах НАПН України не лише ораторською досконалістю, але й адекватністю постановки освітянських та й психологічних проблем вузівської підготовки молоді до професійної діяльності. Відчуваю внутрішню потребу в такій співпраці, яка вже на сьогодні має реальний результат – вихід посібника «Теорія і практика глибинної психокорекції», де Віктор Петрович виступив укладачем.
Я все більше усвідомлюю, що мої багатолітні напрацювання потребують філософського осмислення та узагальнення, тому перспективи вбачаю в інтеграції науково-філософської думки.
– Як Ви вважаєте, що це дасть для майбутніх вчителів, педагогів? Навіщо їм вивчати глибинну психологію?
–Педагогічний ракурс проблеми методів підготовки майбутніх учителів до спілкування з учнями забезпечує глибинна психокорекція – це доведено мною ще в докторській дисертації, яка була захищена при Драгоманівському університеті (1989 р.). У контексті підготовки майбутніх практичних психологів, метод глибинної корекції забезпечує особистісну психокорекцію на засадах вивчення майбутнім фахівцем власної внутрішньої суперечливості психіки; ознайомлення з адекватними методиками пізнання цілісної психіки в її свідомих та несвідомих виявах; опанування інструментовкою використання метафорично-візуалізованих засобів глибинного пізнання у відповідності з образністю мови несвідомого, що спирається на архетипну символіку, колективне несвідоме.
Методологічний аспект дослідження глибинної корекції найбільш влучно презентують методи психоаналізу комплексу тематичних малюнків; психоаналіз предметних моделей, використання казки, каменів, іграшок з метою полегшення процесів корекції та проективної ідентифікації. Сподіваюсь, що лабораторія глибинної психокорекції, відкриття якої санкціоноване ректором Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, внесе оживлення в теорію, методологію та інструментально-методичні аспекти становлення професіоналізму практичного психолога. Глибинна психокорекція виражає інтегративну сутність психодинамічної теорії в її методологічному та практичному вираженні, що не може залишити байдужими професійно зорієнтованих майбутніх психологів-практиків та педагогів.
– Тамаро Семенівно, дякую за приємну та цікаву розмову.
Розмовляла Людмила КУХ,
прес-служба університету
