Заповіт Великого Кобзаря у Афінах

З 8 до 10 червня 2011 р. ректор Національного педагогічного університету перебував у складі робочої групи керівників вищих навчальних закладів, науковців України на чолі з екс-президентом Леонідом Кравчуком у Греції на презентації спільного україно-грецького проекту – книги про Тараса Шевченка.

Під час поїздки українська делегація відвідала численні музеї міста, наукові події та художні імпрези. Ректор вишу Віктор Андрущенко провів декілька зустрічей з очільниками закордонних університетів Греції. Грецьку сторону зацікавили нові аспекти співпраці з потужним педагогічним вишем, шляхи розширення взаємозв’язків, обмін студентами.

Власне на презентації книги Віктор Петрович виголосив доповідь з мультимедійним підкріпленням, зорієнтувавши увагу присутніх на історичних, економічних та культурних моментах перетинів двох потужних світових культур – української і грецької. Їх спільного довгого співіснування, різноманітних взаємозапозичень і перегуків. Перший Президент України Леонід Кравчук відзначив виступ Віктора Петровича, як такий, що відбиває найважливіші сторони усесторонньої співпраці обох націй.

Текст пана ректора подаємо повністю.

«Як зазначають аналітики, існує надзвичайна закономірність: зустріч двох потужних світових культур подвоює, а то й потроює не лише їх власний потенціал, але й культурний потенціал всієї цивілізації.

Сьогодні ми є свідками  такої зустрічі: історичної зустрічі двох великих культур, грецької й української.

Народжена на теренах Великої Еллади, перша з них, подарувала світові Гомера і Сократа, Платона і Аристотеля, сформувала практично всі можливі світоглядні парадигми.

Друга культура визрівала на берегах знаменитого Борисфену, вздовж якого  проходив перший світовий торгівельний шліх «із Варяг у Греки», і яка ввійшла у світовий контекст як культура землеробська, трудова та разом з тим, пісенна, мистецька, духовна.

Упродовж віків вони не тільки «приглядались» один до одного, але й обмінювалися надбаннями, поважали й підтримували між собою розгалужені торгівельні, виробничі й політичні стосунки.

Відомими й культурно багатими були в свій час грецькі поселення на півдні України. Розширювалися їх торгівельні зв’язки з народами, які ввійшли у свій час в український етнос, зокрема зі скіфами.

Наші культури виростали й мужніли, єднаючись героїчним подихом Прометея, мужністю знаменитого Геракла, глибокою духовністю найбільш поширеної світової релігії – християнської.

Сьогоднішня зустріч має знаковий характер: вперше у грецький культурний простір  входить перлина культури української – знаменитий «Заповіт» Великого Кобзаря – велета українського духу, його творця та символа свободи, справедливості, творчості. Переклад і видання грецькою творів Шевченка, публікація цікавих і показових статей його знавців та шанувальників, без сумніву, є серйозним вкладом у розвиток наших культурних взаємин, поглибленого пізнання, розуміння і поваги один до одного, взаємодії в усіх сферах суспільної та індивідуальної життєдіяльності.

Високе значення презентації книги надає факт присутності в цій ошатній залі першого всенародно обраного Президента України Леоніда Макаровича Кравчука, високий міжнародний авторитет якого постає у якості своєрідної гарантії глибокої пошани наших народів і культур, їх незворотного зближення та плідної співпраці.

Книга підготовлена і видана двома мовами за підтримки й активної участі найкращих представників української інтелігенції, а також представників української діаспори в Греції, для яких Тарас Шевченко є символом Батьківщини, її культури, свободи і процвітання.

Досліджуючи україно-грецькі культурні зв’язки, визначний вчений історії Греків Приазов’я Феоктист Хартахай відзначив співрозмірність значення творчості Шевченка і Гомера. «Якщо Гомер, – відзначав вчений, – це поет, який виховав Елладу, то Тарас Шевченко є поетом, який виховав Україну».

І це дійсно так. Тарас Шевченко – батько українського народу, національної культури, творець і перший провідник її волелюбного духу, прагнення до свободи та справедливості.

Знайомство Тараса Шевченка з грецькою громадськістю здійснюється завдяки діяльності письменника Нікос Казантзакісу, поета Янніс Ріцос, письменниці Еллі Алексіс, іншим відомим і видатним діячам культури і мистецтва Греції. Називаючи Шевченка «великим пророком», Еллі Алексіс писала у свій час: «Дивлюсь на Шевченка очима гречанки і бачу, що він і творчістю своєю і всім своїм життям немов перегукується з нами. Він наш брат у стражданнях, переслідуваннях, тюрмах, різних заборонах. Він наш брат і у мріях, переконаннях, вірі у світле завтра».

До презентованої збірки ввійшли також твори Теодору Вікторії, Діалехті Зевголі, Софії Мавродіді, Ріти Бумі, Нікос Панас, Янніс Ріцос, Мінас Дімакіс, Меліссанті та Іліас Сімополос.

У виданні книги «Заповіт» взяли участь українські науковці – Тетяна Андрущенко (стаття «Малярство Тараса Шевченка»), Анатолій Висоцький (літературне редагування української частини книги), Сергій Гальченко (стаття «Абсолютно геніальний поет»).

Грецькі видавці – Оксана Чаус (обкладинка, художнє оформлення), Катя Россіду (філологічна редакція грецьких текстів), Аніта Кремлі(електронна верстка).

Вагомий внесок у справу перекладу Шевченка грецькою зробили українські науковці – Тетяна Чернишова, Ніна Клименко, Олександр Пономарів.

Вельмишановні колеги!

Антична Греція назавжди залишається колискою європейської цивілізації.  Її ідеї гармонії, співмірності зі світом живуть крізь досконалі абриси портика афінського Парфенону у конфігурації англійського роллс-ройса чи високого ганку української селянської хати.

Мистецтво, культура стали універсальними витворами людського духу, що єднають всі народи, адже поєднують у собі внутрішні виміри життя, через закони краси, гармонії, міри, симетрії, які були осмислені найвищими умами античної Греції. Саме такий глибинний зв’язок з античністю, збагачений народною традицією та християнством, несе у собі творчість Тараса Шевченка.

Невипадково нині, коли сучасне життя втрачає духовність під гнітом прагматизму і бездумного раціо, в нас знову є потреба звертатися до оберегів, до вищих злетів людської духовності. І наша нова книга про українського генія на теренах давньої Еллади тому яскравий приклад. Ця збірка «Заповіт» справді виступає символом єднання і спільності у важливому поступі зі збереження найвищих духовних здобутків людства.

Скрізь, куди б не засилала доля українців, вони гуртувалися навколо імені Тараса Шевченка. Працьовиті, освічені, толерантні, вони легко входять у культуру інших країн, але назавжди зберігають своє, рідне, квінтесенцією якого виступає ніжна Кобзарева любов до України. В університеті імені Михайла Драгоманова побудована виставка – галерея восьмисот портретів – «Вклад українців у розвиток світової цивілізації».

Я запрошую відвідати цю виставку. Бо першим серед перших видатних українців у ній стоїть особистість,  яка своїм генієм збагатила культури близьких і далеких сусідів, внесла в них своєрідний волелюбний сенс. Це – Тарас Шевченко, книгу про якого ми сьогодні презентуємо.

 Важко видати сьогодні таку книжку, складно перекладати поезію, висловити не висловлюване словом, віднайти, відчути суголосні відповіді на виклики часу. На мій погляд, авторам видання це вдалося, і творчість Шевченка знову торує шлях пошуку вічних істин у сучасному вирі життя.

Щастя людини, свобода особистості, висока духовна і людська гідність – головні теми великої грецької культури. Цими ж символами пронизана й творчість Тараса Шевченка.

Захоплюючись внутрішньою свободою великого Сократа, Шевченко малює композицію «Смерть Сократа», яка внутрішньо суголосна із іншим малюнком з історії України «Смерть Богдана Хмельницького» – провідника українського національно-визвольного руху за незалежність і державність України.

Поет Шевченко добре знав «Одіссею» та «Іліаду» Гомера, не мав жодного сумніву у реальному існуванні давньогрецького поета та згадував його персонажів у повістях «Художник», «Близнюки», «Капітанша», намалював сепію «Телемак на острові Каліпсо» на сюжет «Одіссеї» та ін..

Шевченко один з небагатьох митців, яким відкрилася піфагорійська «гармонія небесних сфер». На античній класиці, значною мірою, побудований його пантеїстичний світогляд. Але це не сучасний йому класицизм, не скутий нормами живопис і поезія, це пульсуюче життя. Його античність проступає крізь сміливе новаторство паростками бароко, романтизму, символізму, імпресіонізму, сюрреалізму, модерну, стверджуючи Осанну прекрасній Україні:

«Я все – таки її люблю,

Мою Україну широку…»

Наша нова книжка теж освідчення в любові нашій країні, і її першому провідникові – Великому Кобзареві. Вона сучасна, це цілісне дослідження, у неї висока видавнича культура, вдале художнє оформлення; одним словом – зроблена з душею, як жив і творив наш великий геній».

Прес-служба