Забезпечення якісної практичної підготовки майбутніх фахівців

     «Скільки б ти не жив, усе життя слід навчатися» стверджували стародавні мудреці. Протягом довгих століть ця істина не втрачала своєї актуальності, спонукаючи людину до еволюції. Сучасне суспільство зі своїми інтенсивними соціально-політичними й економічними змінами, позначене інформаційною революцією та переформуванням ціннісних орієнтацій, ставить перед людським інтелектом нові виклики.

     Наша держава теж поспішає за розвитком світових тенденцій – ринкові відносини, демократичний стиль управління, формування духовної єдності нації, її самоусвідомлення спонукають до перегляду засад освітньої системи, що стоїть у витоків націєтворення, виховання майбутнього громадянина, еліти країни. Сьогодні випускник, залишаючи стіни almamater, потрапляє в інформаційну цивілізацію, яка диктує свої темпи розвитку. Він мусить швидко зорієнтуватися у власних можливостях, актуалізувати необхідні вміння і навички, мобілізуватися. За таких умов молодий фахівець повинен бути готовий продемонструвати свій професійний рівень та повноцінно працювати, використовуючи здобутий досвід.

    Такий досвід окрім теоретичних знань набувається в університеті. Система освіти у вищій школі передбачає проходження студентом практичної підготовки, але чи не найважливішим аспектом тут є постійність, систематичність та спадкоємність такої підготовки.

    Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова як флагман освіти і науки країни не тільки здійснює практичну підготовку фахівців, але й аналізує та удосконалює шляхи такого навчання, забезпечуючи послідовність практичної освіти. Нещодавно у видавництві вишу вийшов друком «Збірник наскрізних програм практик студентів за спеціальностями університету», що спрямований на підвищення організаційного та методичного рівнів проведення практики студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

   Педагогічна практика, – переконані викладачі НПУ імені М. П. Драгоманова, – є інтегруючим та стрижневим компонентом індивідуально-професійного становлення майбутнього вчителя. Насамперед це процес оволодіння і вдосконалення різними видами професійної діяльності, в якому створюються умови для самовизначення, самопізнання студента в своїй професійній ролі.

   Протягом усього навчання в університеті практична підготовка майбутнього фахівця здійснюється безперервно, послідовно та систематично – з І по Vкурс. Увійти в середовище та відчути себе вже не учнем, але ще й не вчителем мусить кожен студент вже лишень переступаючи поріг університету, засвоюючи ази нового ставлення до своїх колег, однокурсників, наставників. Для НПУ імені Михайла Драгоманова одним з найважливіших етапів роботи є створення сприятливих психологічних і духовних умов для розвитку майбутнього педагога, що стане його власним набутим досвідом, дозволить йому адекватно оцінювати навколишню дійсність.

    Дитина, яка потрапляє в шкільне середовище з дитячого садочка чи з-під батьківської опіки, отримує сильне психологічне навантаження. Саме вчитель, на якого покладаються функції не лише фахівця з предмету, але й професійного педагога, змушений допомогти своєму учневі пройти цей адаптаційний рубіж, не травмувавши психіку дитини, надати мотиваційні переконливі інструменти вагомості нового свідомого періоду в її житті. Таким чином першокурсники проходять перший етап своєї практичної підготовки – ознайомчий. На другому курсі навчання майбутні педагоги оволодівають засадами і принципами культурологічних елементів своєї професії, оскільки вчитель формує духовний світ особистості, в першу чергу її світоглядні цінності та культуру.

    Окрім того, студентам необхідно навчитися забезпечувати єдність навчального і виховного процесів для реалізації завдань сучасного виховання школярів. Третьокурсники НПУ мають можливість попрацювати з дітьми в таборах відпочинку. Адже одна зі складових процесу підготовки майбутнього вчителя пролягає в площині досконалого знання психології школяра. Педагог повинен вміти зрозуміти дитину, ввійти в її внутрішній світ, не порушуючи його архітектури.

  Педагогічна практика, як форма професійної підготовки майбутніх вчителів виконує функцію поєднання теоретичних знань студентів з їх професійно-педагогічними вміннями. Саме на практиці створюються умови для забезпечення гармонійного взаємозв’язку теоретичних та операціональних елементів навчання, для реалізації інноваційних проектів у поєднанні з кращими педагогічним здобутками минулого, для актуалізації в особистісному досвіді студентів знань та умінь як цілісного результату вивчення загальнопедагогічних та спеціальних дисциплін. Підготовка нового вчителя вважається ефективною тоді, коли випускник добре ознайомлений із сучасною школою і по закінченні вишу без будь-яких додаткових зусиль може повноцінно працювати з учнівським колективом. На IVкурсі навчання студенти проходять безпосередню педагогічну практику, вводяться в коло реальних проблем професійної праці вчителя-вихователя, знайомляться зі змістом і обсягом його роботи. Вони повинні проводити навчально-виховну роботу зі всіх напрямів: планування навчального процесу, проведення уроків і факультативних занять, позакласна робота із предмета, робота з документацією, активна взаємодія зі студентами-колегами, учителями, соціальними педагогами, психологами школи. Адже чи не найбільш важливою якістю вчителя є його педагогічна майстерність – вміння пояснити свій предмет, розкрити його у дискурсі й невичерпності. Окрім власного досконалого знання педагог мусить навчити цьому своїх учнів. Не провівши жодного уроку в шкільній аудиторії і найкраще теоретично підкований студент не стане справжнім вчителем.

    Навіть забезпечивши усі елементи побудови цілісної особистості педагога не варто забувати про сучасні інформаційні темпи суспільства. Кожна людина, а особливо вчитель, повинні щоденно самовдосконалюватись. Система практичної підготовки фахівця в НПУ імені Михайла Драгоманова, викладена у вищеназваному збірнику передбачає проходження студентами науково-дослідної роботи, під час якої формується потреба в подальшому самостійному розвиткові, поглибленні педагогічних знань та відкритті нових шляхів і методів поліпшення навчального процесу.

Прес-служба університету

Людмила КУХ