Всеукраїнська мовна симфонія

Нині українська мова – світовий тренд. І сталося це всупереч сподіванням агресора: хотів знищити, стерти з карти світу державу українську, спалити слово українське, змусити замовкнути народ український. Та сила духу, мужність, волелюбність дають крила оборонцям, захисникам на всіх фронтах.

         У нас свій фронт – мовний. Особливо непростий в умовах сьогодення. Завдання українських філологів як фахівців і свідомих українців, для яких мова – єство, сутність, душа, ‒ примножувати силу слова, відточувати його як зброю. Саме це й спонукало викладачів кафедри культури української мови факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова на чолі із завідувачем професором Світланою Володимирівною Шевчук провести в буремний час, тривогами посічений, ушістнадцяте всеукраїнську науково-практичну конференцію – мовну симфонію, де кожний учасник, виконуючи свою партію, створював колоритне, самобутнє співзвуччя.

         Тож 09 листопада 2022 року відбулася Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі» до Дня української писемності й мови. Хоч і не така велелюдна і святкова, як завжди, об’єднала вона всіх, кому небайдуже рідне слово, хто вболіває за його зміцнення, поширення й утвердження на всіх суспільних просторах, ‒ здобувачів усіх рівнів вищої освіти, викладачів, науковців, учителів, державних службовців тощо з багатьох навчальних закладів та установ (Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова; Національна академія внутрішніх справ України; Національний авіаційний університет; Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; Калуський ліцей №3; КЗВО Барський гуманітарно-педагогічний коледж; Національна школа суддів України, Тренінговий центр прокурорів України; Національний медичний університет імені О.О. Богомольця; Шпитьківський академічний ліцей  «Сміт»; Департамент кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора; Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана; КЗ «Зарванецька гімназія Якушинецької сільської ради Вінницької області»; Львівський державний університет внутрішніх справ; Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №246 м.Києва з поглибленим вивченням англійської мови; Національний університет біоресурсів та природокористування) різних регіонів України (загалом 144 учасники).

         Розпочав конференцію про ситуацію в Україні, про мову, про важливість розуміння місця України в світі, про перемогу України ректор Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, академік НАПН України, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор Віктор Петрович Андрущенко. Хвилиною мовчання учасники конференції вшанували пам’ять загиблих у російсько-українській війні. Державний славень України виконав здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти історико-філософського факультету Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Микола Яретик.

Торбін Григорій Мирославович, проректор з наукової роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доктор фізико-математичних наук, професор у своєму виступі окреслив проблеми української термінології. А проректор з навчально-методичної роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доктор філософських наук, професор Роман Михайлович Вернидуб наголосив на важливості проведення конференції, зазначивши, що завжди уважно слухає виступи студентів.

         Декан факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доктор філологічних наук, професор Анатолій Васильович Висоцький схарактеризував український суржик із погляду наукової правди та ілюзії науковості.

         Завідувач кафедри культури української мови факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, академік НАН ВО України, кандидат філологічних наук, професор Світлана Володимирівна Шевчук визначила межі нашої мови як межі нашої держави.

         Викладачі кафедри культури української мови доценти Сергій Васильович Глущик, Олена Володимирівна Дияк, Тетяна Михайлівна Лобода, старший викладач Юлія Борисівна Виноградова залучили до участі в конференції студентів усіх факультетів університету, які підготували актуальні, змістовні доповіді.

         Вела конференцію старший викладач Юлія Борисівна Виноградова, яка майстерно спонукала учасників та гостей конференції до дискусії головно щодо сучасних питань мовної політики та мовної культури в Україні, аспектів професійної комунікації, актуальних проблем текстології, дискурсології, прагмалінгвістики. Увиразнено було питання державної мови як засобу формування національної свідомості українського суспільства, мовної ситуації в контексті актуальних суспільно-політичних процесів, сучасних тенденцій розвитку української мови, національних мовних пріоритетів в освоєнні новітніх запозичень, складних та суперечливих випадків уживання слів та словосполучень у сучасній українській літературній мові.

         Ситуація із нестабільним постачанням електроенергії та неякісним інтернет-покриттям через пошкоджену інфраструктуру внаслідок ракетних обстрілів займанців не дала змогу приєднатися всім учасникам, проте теми, обрані для виступів, будуть розлого розкриті у статтях, що подані до збірника матеріалів конференції.

         Підсумовуючи виступи учасників конференції, викладачі кафедри культури української мови подякували всім за участь і увиразнили думку, що мова – не декорація, це національний код, споконвічний символ нескореності, незламності українців.

         Сьогодні, як ніколи, доля української мови, як і всієї України, залежить від духовної висоти, патріотизму, національної свідомості кожного з нас. Мова берегла і береже душу й дух народу міцніше за будь-які гармати, є найнадійнішим прихистком від морального звиродніння та духовного здичавіння, від розпорошення між іншими етносами. Тож єднаймо зусилля задля переконливої перемоги на мовному фронті, чинімо героїчний спротив російському поневоленню, запекло борімося за підмурок ідентичності – українську мову!

Згорають очі слів, згорають слів повіки.

Та є слова, що рвуть байдужий рот.

Це наше слово. Жить йому повіки.

Народ всевічний. Слово – наш народ. (М. Вінграновський, 1964 р.)