Відповідь на звернення від Вченої ради НПУ імені М. П. Драгоманова

Голові правління ГО «Центр інформації

 про права людини» Т. П. Печончик

Центру інформації про права людини

Українській Гельсінській спілці з прав людини

Освітньому дому прав людини — Чернігів

Центру громадянської просвіти “Альменда”

Правозахисному ЛГБТ Центру “Наш світ”

ХОФ “Громадська Альтернатива”

ГО “Асоціація ЛГБТ “ЛІГА”

Центру Громадянських Свобод

"Інформаційно-просвітницькому центру "ВІСЬ" (Вінниця)

    Шановні колеги! Цілком поділяємо стурбованість з приводу суперечностей дискурсу, що розгорнувся в контексті імплементації європейських цінностей, особливо гендерних, в українське суспільство.

   Думки вчених, політиків, державних та релігійних діячів, громадських активістів і простих громадян у ньому не тільки не співпадають, але й часто-густо мають прямо протилежну оцінку і спрямованість. Спроба будь-кого в цьому дискурсі відстояти власну позицію нерідко супроводжується спалахом нетерпимості, а то й прямої ворожості. Це і неправильно, і несправедливо. Навпаки, ми маємо сприймати її толерантно, полемічно, зважено, наголошуючи на власній позиції без образ і «навішування ярликів», як це зазвичай здійснюється у тоталітарних, моноідеологічних суспільствах.

   Позиція Ганни Турчинової – це позиція вченого, яка має право на існування. Це право гарантоване Конституцією України. В ст. 34, зокрема, записано, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. 

   Аналогічні норми закріплені й у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, а Україна, як демократична і правова країна, саме на цих принципах розбудовує свою державність.

  В тоталітарних суспільствах думку вченого, а тим паче нестандартну, завжди супроводжує «проникливо-оцінюючий погляд» діючого політика або громадськості. Найпершим і звично вивіреним засобом полеміки з нестандартно мислячим вченим є звинувачення автора у зраді державних інтересів. У випадку визнання його ворожим і шкідливим ця думка (книга, стаття), як правило, вилучається з бібліотек, опускається в утаємничені схрони або ж спалюється, а його автор переслідується.

   Демократичне суспільство, яке ми вибудовуємо й до якого прагнемо,  має іншу практику. І.Кант у свій час писав: «…політик-практик в разі суперечки з теоретиком в області політики має бути послідовним і не вбачати небезпеку для держави в думках теоретика, висловлених ним публічно і без задньої думки…» (Кант. К вечному миру // Кант. Сочинения в шести томах. Т. 6. М., 1966. С. 256 ).

  Переконані, публікація Г.Турчинової ніякої «ворожої думки» щодо державної політики не переслідує. Ніяких гомофобних і тим більше дискримінаційних та антинаукових тверджень інтерв’ю декана факультету Г.В.Турчинової, на наш погляд, не містило. Пропагандистські ідеї в її словах не закладені. Висловлювання вченої є нічим іншим, як спробою її участі в актуальному суспільному дискурсі щодо європейських цінностей, норм і стандартів. Деякі судження, висловлені нею, обумовлені гостротою дискурсу, що розгортається в українському суспільстві. З цього приводу нами зроблені певні застереження. Колектив Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова звертається з наполегливим проханням припинити необґрунтовані звинувачення декана природничо-географічної освіти та екології Ганни Володимирівни Турчинової.

   Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Вимога доводити критичні висловлювання порушує свободу викладення власної думки, що є фундаментальною частиною права, захищеного вимогами зазначеної Європейської конвенції.

   Хочемо звернути Вашу увагу, що суперечності про цінності, зокрема й гендерні, ведуться з часів античності, а може й раніше (див. «Епос про Гільгамеша»).  Великий античний мислитель Платон, наприклад, пропонував вилучити зі шкільної практики деякі тексти Гомера. За це через два з гаком тисячоліття англо-американський філософ Карл Поппер назвав його «засновником тоталітаризму». Мовляв, будь-яке обмеження є обмеженням свободи волі й вибору особистості, а це вже – насильство над особистістю. Між тим, які тексти Гомера пропонував вилучити Платон, Карл Поппер перевірити не обтяжився.

  Дискурс про європейські цінності нині охоплює всю Європу. Демократія і права людини, екологічна та інформаційна безпеки, миролюбство і толерантність, солідарність і сімейні цінності при цьому трактуються з досить помітною розбіжністю в різних країнах європейського простору як на державному рівні, так і на рівні вчених та громадськості.  Подібне спостерігається і в Україні. Очевидно, проблема тут є, і ми маємо мобілізувати інтелектуальні зусилля для її розв’язання, досягнення порозуміння і злагоди.

    У зв’язку з цим доцільно пригадати слова видатного історика і філософа, активного захисника громадянських свобод Вольтера: «Я можу ненавидіти Вашу думку, але я готовий віддати життя за те, щоб Ви могли її вільно висловлювати».

    Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова готує майбутнього вчителя, який буде стояти на передовій суспільного дискурсу про цінності. Формування його світоглядної позиції, освітній процес підготовки (зміст, технології, ідеологія) в університеті здійснюється у суворій відповідності з Конституцією та Законами України, нормативними документами Міністерства освіти і науки України.

   Разом з тим, ми підтримуємо і розвиваємо творчу свободу педагога і вченого. Адже для виховання вільної особистості викладач має сам бути вільною, креативною й відвертою особистістю. Як справедливо відзначає Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич: «Дитину важливо навчити робити вибір. У кожного мусить бути власна система цінностей і відчуття відповідальності за зроблене. Мені б дуже хотілося (і це теж — частина вчительської праці), щоб учителі навчилися надавати якісні педагогічні консультації, а батьки усвідомлювали свою постійну відповідальність за дітей і за взаємозв'язок зі школою» (Освіта України. №3, 30 січня 2017. С. 13).

   Глибоку зацікавленість студентів і викладачів Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова викликають світоглядно-консенсусні практики, які з особливою гостротою здійснюються на історичному та філософському  факультетах, а також на факультетах політології та права, соціології та управління, корекційної педагогіки та психології. В університеті успішно функціонує кафедра методики навчання суспільних дисциплін та гендерної освіти, проводяться наукові конференції та семінари, зокрема й міжнародні, до яких залучаються викладачі, аспіранти та  студенти, представники зацікавлених громадських організацій. Професорсько-викладацький склад університету є авторами-розробниками та експертами численних програм курсів, шкільних підручників та  навчальних посібників. Силами викладачів університету (спільно з представниками низки ЗВО України) підготовлено і видано навчальний посібник «Основи демократії», розроблена і прийнята «Педагогічна Конституція Європи».

    Найближчим часом (орієнтовно у жовтні-листопаді поточного року) планується проведення широкоформатної міжнародної науково-практичної конференції за цією проблематикою. Запрошую Вас взяти участь у ній.

   Європейський вибір – стратегічна лінія розвитку України як незалежної держави. Такою ж ця лінія є й для освіти. Ми маємо бути її провідниками і виконавцями.

Текст відповіді розглянуто та схвалено на засіданні Вченої ради НПУ імені М. П. Драгоманова від 26.06.2018 р., протокол № 14.

Голова Вченої ради   В. П. Андрущенко

Вчений секретар   Л. М. Панченко