Шановні колеги!
В останні дні вересня Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова опинився у центрі підвищеної уваги засобів масової інформації, а відтак студентів та громадськості. Дві події, основними учасниками яких були студенти та викладачі Драгоманівського вишу, – зустріч Президента України Петра Порошенка з працівниками освіти та проведення богослужіння в Патріаршому соборі Св. Володимира на честь працівників освіти – наповнили екрани телевізорів, друкованих видань, а особливо інтернет-сторінки.
Президент України привітав освітян, вручив нагороди переможцям конкурсу «Вчитель року», поставив конкретні завдання щодо реформування освіти у відповідності з прийнятим Законом «Про освіту». У свою чергу, Урочистий молебень з нагоди професійного свята освітян освятив прагнення викладачів і студентів до духовного єднання університету і суспільства, навчатись і працювати на благо народу і держави.
Здавалося б, про що, крім високого позитиву та духовного піднесення, можна ще говорити? Виявляється, є про що. Дехто спробував спотворити ці події, представити їх у негативному світлі. Мовляв, і студентів, і викладачів запрошували на них «примусово»! Декого обурили заходи посиленої безпеки. Висловлювались також певні незадоволення щодо перенесення деяких лекційних та семінарських занять на наступні дні.
Зрозуміло, на зустріч з Президентом зміг потрапити не кожен. Тим паче, що на неї були запрошені представники всіх областей України. Між тим Президент України віднайшов можливість поговорити зі студентами, які не змогли потрапити до актової зали, привітав їх зі святом, вислухав побажання й пообіцяв зустрітися у широкому форматі. Таку ж позицію виявила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Організація загальноуніверситетського заходу «Урочистий молебень» також здійснювалась за добровільної участі усіх бажаючих (а інакше і бути не могло!). Про це свідчить відповідний наказ ректора № 365 від 27 вересня 2017 р.
У чому ж причина напруги, що виникла? Як на мій погляд, вона обумовлена виборами ректора університету, процесом, що здійснюється у ці дні. Я уже говорив про те, що є сили, які намагаються розбалансувати колектив. Найгіршим у цій ситуації є те, що ці сили, як правило, всі «колишні» керівники, звільнені зі своїх посад за бездіяльність, використовують студентів, цинічно підбурюючи та підкуповуючи їх, обманюючи фальшованими гаслами та обіцянками, спекулюючи навіть на питаннях віри.
Щоправда, переважна більшість студентів на ці провокації не ведуться, галасливості уникають. Вони навчаються, розуміючи, що їх знання, компетенції, розум, творчі здібності потрібні їм для життєвої самореалізації в Україні і для України. Таких студентів я не тільки поважаю, але й намагаюсь усіляко підтримати. Політика і політики, брудні технології не мають місця в університеті. Університет – це святилище розуму, креативності й творчої наснаги для служіння народу і Батьківщині.
Наш колектив – це колектив однодумців, які складають міцну Драгоманівську родину. Всі малі і великі питання в ньому вирішуються на демократичній основі й за участю студентів. Колектив здатен обрати свого наступного очільника, й ніяка сила не в змозі збити його з праведного шляху. Я вірю в колектив, пишаюсь його здобутками й одночасно налаштовую на конструктивну співпрацю. Гасло, підняте студентами, «Нова школа – новий університет» вказує нам на основні напрями роботи: оновлення університету у відповідності з Проектом «Нова українська школа» та новим Законом «Про освіту».
Переконаний, злагодженими зусиллями студентів, викладачів та співробітників ми відсторонимо зловмисників від нашого вишу, дамо університетові нове дихання, забезпечимо розвиток.
Ректор
Віктор Андрущенко