Про вияв почуттів через речі та «ефект метелика»
Всеукраїнська газета «День» запрошує усіх драгоманівців з 14 березня купувати новий випуск глянцевого додатку «Маршрут №1. Україна – модниця!». Читайте у ньому про «моду як вияв внутрішнього світу» та про те, чому вона не може бути аполітичною та як впливає на актуальні події.
Здавалося б, зараз, коли Україна переживає серйозні історичні випробування, не час говорити про моду. Не час думати про легкі весняні сукні й оригінальні черевички, про сумочки, капелюшки та прикраси. З іншого боку – це джерело натхнення і позитиву, яких нині так не вистачає. Згадаймо хвилюючі історії наших бабусь, мам та інших жінок, що пережили воєнні часи. Про маленькі радості – як перешивали старі штори на сукні, як з килимів шили собі черевички. Або «сцени» з документальної книжки Світлани Алексєєвич «У війни не жіноче обличчя», де жінки на війні перешивали свої військові речові мішки на спідниці… За це начальство карало їх, але знову і знову жіноцтво шило і перешивало, удосконалювало, прикрашало і урізноманітнювало свій гардероб, естетизувало навіть те, що, здавалося б, не мало жодних шансів стати красивим. Зі свіжих прикладів –Майдан. Дівчата-волонтери попри втому і знесилення, намагалися мати добрий вигляд. На Грушевського можна було зустріти дівчину з втомленим обличчям, яка щодня приносила їжу і гарячий чай. Її біла курточка і лижні штани були чорними від сажі, але вона завжди була…у віночку.
Сьогодні, як і колись, моду не можна розглядати як щось самоізольоване і просто красиве. Як красу заради краси. У ній ми «зчитуємо» суспільні настрої того чи іншого часу, історичні події, традиції. Гортаючи альбоми з модою тих чи інших часів в різних країнах, ми чітко можемо лише за візуальними образами прослідкувати розвиток суспільства: «відлиги» та важкі часи, часи дефіциту та часи безмежного вибору… Сьогодні в Україні час нової моди – не кітчу «до теми», а такої, що переосмислює та продукує.
«У часи перевиробництва не лише речей, а й інформації, інтелект та почуття повинні пробиватися назовні. Якби я була дизайнером, я би мріяла присвятити колекцію жінкам офіцерів і солдатів кримських гарнізонів. Адже, на мою думку, мода не може бути аполітичною, особливо коли це стосується правди і торкається глибинних почуттів людей. У 2009-му я розізлилася на Карла Лагерфельда, який не зважаючи на війну у Грузії, випустив колекцію, присвячену Росії — «Париж–Москва»... – пише у своїй традиційній колонці головний редактор «Дня» Лариса Івшина. – Події в Україні та в світі мають відображатися на моді. Принаймні мені цього дуже б хотілося... Ось наприклад, у Вікторії Барон була колекція, присвячена Київській Русі, яку вона зробила задовго до подій на Майдані. Але коли молодь рятувалась у стінах Михайлівського монастиря, я сказала, що ми повертаємось у часи Батия... Тож така мода — ще й пророк...»
У новому «Маршруті №1» читайте про важливі соціальні та арт-проекти 34-ого Ukrainian fashiоn week. Про вплив революційних подій у країні на моду – в актуальному інтерв'ю з Іриною Данилевською. Також автори «Маршруту №1» підготували для вас низку цікавих та ексклюзивних матеріалів – легенди ХХ століття, які задавали моду, збірний образ жінки-весни-2014 від Наталі Балабанової, «Кулінарний гід» зі «скарбами» Кримського півострова та витонченим смаком ліванської кухні. Також на сторінках «Маршруту» – один день з українською моделлю Альоною Бевзою, унікальна інфографіка про еволюцію народного вбрання від Київської Русі до 18 століття та багато іншого.
Запитуйте «Маршрут№1. Україна – модниця!» з 14 березня в місцях продажу преси або замовляйте на сайті «Дня».
