Завершилися Десяті юридичні читання

Традиційна для Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Міжнародна наукова конференція Десяті юридичні читання минулого тижня завершила свою роботу. Цьогоріч вона проходила під тематикою «Юридична освіта і наука в Україні: традиції та новації».

У програмі заходу окрім пленарного та секційних засідань були заплановані також прес-конференції та презентація книги «Духовний світ Ушинських» Віктора Терлецького, за редакцією академіка НАН України Ю. Шемшученка.

Відкрив конференцію ректор університету, доктор філософських наук, професор Віктор Андрущенко. Віктор Петрович зазначив, що захід ніколи не втратить своєї актуальності, що й підтверджується масштабною участю в ньому поважних науковців з різних країн світу. З огляду ж на сучасну ситуацію в країні, то аналіз проблем та пошук виходу із складної соціальної і політичної ситуації повинні зробити саме науковці.

Результатом обговорень став Підсумковий документ Юридичних читань:

Підсумковий документ

Міжнародної наукової конференції

«ДЕСЯТІ ЮРИДИЧНІ ЧИТАННЯ. ЮРИДИЧНА ОСВІТА І НАУКА В УКРАЇНІ: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ»

15-16 травня 2014 р.

Ми, учасники конференції, відзначаємо вагомий історичний, теоретичний і практичний внесок юристів-науковців і правознавців-освітян у процеси упорядкування і стабілізації культурно-цивілізаційного поступу України, розбудови соціально-правової держави, становлення національної свідомості, відродження ідеї національної духовності, утвердження пріоритету загальнолюдських цінностей, входження до нової планетарної макроструктури в якості її рівного і повноправного суб’єкта на основі науково продуманого, обґрунтованого, з можливістю впровадження в практику державного будівництва і суспільного облаштування, механізму реалізації демократії.

Звертаємо увагу, що за роки незалежності України, не зважаючи на позитивні кроки юридичної науки і освіти на шляху підвищення впливу права на суспільні відносини, розвитку правової держави і громадянського суспільства, разом з позитивними змінами, у практично-правовому просторі сучасної Української держави були і залишаються негативні тенденції: непрозорість, закритість, забюрократизованість у діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; девальвація таких правових цінностей як свобода, рівність, справедливість, відповідальність,законність; політизація правового простору та домінування принципу політичної доцільності над верховенством права і закону; погіршення якості нормативно-правових актів. Це спричинило падіння коефіцієнту ефективності соціальної дії права, загрозливо посилило в суспільстві соціальну напругу та правовий нігілізм, вкрай деформувало правосвідомість, що призвело до переходів соціальних конфліктів з потенційних станів в актуальні та їх (конфліктів) ескалації. Зважаючи на викладене, вважаємо за доцільне рекомендувати органам державної влади та їх посадовим особам, науковій спільноті, освітянам:

- в межах теоретичних й історичних, галузевих і спеціальних юридичних наук визначити та обґрунтувати соціокультурні передумови й наслідки державно-правового реформування;

- спрямовувати державу і суспільство на подолання проявів таких негативних явищ як правовий нігілізм, маргіналізація права, деформація правосвідомості тощо на тлі політичної, соціальної, економічної, гуманітарної нестабільності в сучасному українському суспільстві;

- прискорити розробку і прийняття програм правової освіти і виховання громадян, державних службовців, посадових осіб з метою формування належного ставлення до права та практики його реалізації;

- сприяти утвердженню і впровадженню ідейних засад Конституції України й інтеграції України в європейський та світовий правовий простір;

- з метою загального оздоровлення національного правового середовища, усувати прогалини у законодавстві, долати недосконалість, суперечливість деяких законів шляхом їх вдосконалення і гармонізації, привести окремі правові норми у відповідність з реаліями життя , відновити довіру населення до владних інститутів, припинити прояви маніпулювання свідомістю громадян;

- забезпечити державно-правове регулювання сфери економіки, визначити основні напрями боротьби з бідністю, зниження порогу соціальної нерівності, подолання злочинності тощо;

- вживати ефективних правових заходів для підтримки української мови як державної, запобігати процесу її витіснення та сприяти збереженню культурної, мовної, релігійної самобутності національних меншин і корінних народів України;

- розробити концептуальні засади проектів законодавчих актів з найважливіших питань розвитку суспільства і держави;

- вдосконалювати вітчизняне законодавство з урахуванням світового досвіду;

- сприяти широкому громадському обговоренню проектів законів, кодексів тощо, у тому числі шляхом організації наукових конференцій, "круглих столів";

- забезпечувати належну наукову експертизу законопроектів шляхом залучення до її проведення як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців;

- враховувати наукові висновки щодо законопроектів, які вносяться на розгляд Верховної Ради України;

- забезпечувати належну матеріально-технічну базу та фінансову складову юридичних освітнього та наукового процесів;

Сподіваємося, що спільні зусилля учасників та результати конференції будуть каталізатором активізації наукового, культурного, морального потенціалу українських юристів-педагогів і вчених; сприятимуть систематизації знання, акумульованого в різних галузях юридичної освіти і науки (кримінальне, цивільне, сімейне, конституційне, адміністративне, освітнє, фінансове, господарське, аграрне, екологічне, інформаційне, міжнародне право тощо) й експлікації його у правотворчість, правозастосування та навчально-виховний процес.

Прес-служба університету