Головна / НОВИНИ / Події / Студенти ІФОНу НПУ відвідали переселенців зі Сходу

Студенти ІФОНу НПУ відвідали переселенців зі Сходу

7654Студенти-драгоманівці чимало зусиль докладають задля допомоги нашій державі у її скрутний час. Організовуються благодійні вистави, ярмарки, зустрічі й квести. Молодь допомагає маленьким біженцям зі Сходу, відвідує бійців у Київському військовому госпіталі. 26 вересня 2014 р. студенти І курсу напряму «Культурологія» Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова відвідали дітей біженців зі Східної України.

 

Ось як самі студенти розповідають про це.

АНТИП Дар’я:

«… Хоча ми зателефонували і попередили про свій приїзд, і заздалегідь дізналися дорогу, без пригод не обійшлось. Приїхавши на станцію метро «Видубичі», ми ще пів години блукали місцевістю. Перехожі відправляли нас на різні боки, тому це ще лише більше нас заплутувало. Якщо бути чесними, то з великими сумками речей для дітей це було нелегко.

Коли нарешті нам вдалося знайти потрібне місце, це, як ми і здогадувалися, була територія одного з київських заводів. Вже там нас зустрів координатор Ігор. Ось тут і розпочалось те, заради чого ми і їхали...

Напевно, момент, який найбільше запам’ятається кожному з нашої групи, це коли діти, побачивши нас, радісно побігли назустріч. А хто ж з малечі не зрадіє, побачивши великі пакети з іграшками та цукерками? Але ми вирішили не просто передати речі та солодощі, а й створили спеціальну розважальну програму для дітей: пісні, конкурси з призами, відверті розмови про їхні мрії та побажання, які ми потім записували на одному великому ватмані і закарбували добрі слова кольоровими відбитками дитячих долонь.

Вдалося нам поспілкуватися й з батьками малечі. Дорослі переселенці дякують киянами за підтримку і увагу, кажуть, що приємно здивовані небайдужості великої кількості людей. «В ангарі вже стає прохолодно, тому маємо потребу в теплих речах, – кажуть переселенці. Що робити взимку поки не знаємо, деяким навіть немає вже і куди повертатись».

Такими є враження від поїздки до табору переселенців. Відчуття дивні і незрозумілі, бо такої ситуації ми ще ніколи не зустрічали. Зараз для нашого народу настали тяжкі загрозливі часи. Проте сьогодні ми як ніколи почуваємо себе, як одна нероздільна родина.

Наша сила в нашій волі та в підтримці тих, хто цього потребує. Не залишаймо один одного, будемо разом! І все буде добре»

Прес-служба університету

Якщо помітили помилку, то виокреміть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter