Ректор прозвітував
22 грудня 2015 року ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, академік Віктор Андрущенко виступив зі звітною доповіддю за 2015 рік перед колективом під час засідання представників трудового колективу університету. Публікуємо виступ ректора для розгляду та обговорення драгоманівців.
«Вельмишановний Іване Тихоновичу!
Вельмишановні учасники конференції трудового колективу!
Пані та панове!
Дозвольте ознайомити Вас з основними показниками діяльності університету у рамках традиційного звіту ректора за результатами 2015 року.
Важкий і суперечливий рік відійшов в історію.
Війна і біженці, обмежене фінансування і тотальна економія коштів, зміна графіку навчального процесу і ряд інших суперечностей суспільного розвитку не порушили стратегічний курс університету на якісну освіту, стабільність і лідерський статус в системі української і європейської освіти.
Звітуючи перед суспільством і державою у контексті святкування 180 річниці університету, колектив продемонстрував високі показники в освіті і науці, культурі і вихованні молоді, соціальній роботі і управлінні, академічних і громадських справах.
З високою оцінкою діяльності університету, привітальні адреси надіслали Президент України Петро Порошенко, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, Міністр освіти і науки Сергій Квіт, керівники академічних установ, громадських та релігійних організацій.
Більш як 450 викладачів, співробітників і студентів отримали високі державні і громадські нагороди.
Переповнена «Блакитна зала» університету вітала повного кавалера Ордена «За заслуги» Віктора Синьова, нагороджених орденами та медалями Василя Бровдія, Людмилу Вовк, Івана Горбачука, Івана Дробота, Олега Падалку,
Високе визнання «заслужених працівників» освіти культури, науки і економіки отримали сім професорів університету – Микола Корець, Тетяна Зелінська, Лідія Ярославська, Олена Уваркіна, Світлана Ставицька, Ірина Шапошнікова, Олена Карпенко.
Десятки викладачів нагороджені Почесними Грамотами Верховної Ради, Кабінету міністрів України, Міністерства освіти і науки, Національної академії наук та Національної академії педагогічних наук України.
І справа не тільки в нагородах. Нагородженим буде кожен, хто того заслуговує. Головне – у визнанні реальних досягнень університету на високому державному і галузевому рівнях, у вітчизняному просторі і на міжнародній арені.
Ми дякуємо керівництву держави і галузі, пишаємось високою оцінкою й запевняємо, що будемо працювати ще краще, ще більш наполегливо.
* * *
Шановні колеги!
Основним видом діяльності університету є, звичайно, навчальний процес. Його сутність і спрямованість вимірюється якістю освітніх послуг. Ці показники у нас мають стабільно високий характер.
5 558 випускників університету успішно пройшли підсумкову державну атестацію (показник абсолютної успішності 99,1 %, якісної – 86,7 %).
Уперше випускникам університету видано власні дипломи про вищу освіту, за деякими напрямами – подвійні.
На виконання положень нового закону “Про вищу освіту” проведено:
розробку більше 280 нових освітніх програм та навчальних планів;
запроваджено більше 20 нових спеціалізацій;
здійснюється перехід до оптимізації навчального навантаження;
упроваджується нова модель формування кожним студентом власної освітньої траєкторії;
більш ефективною і структурованою стала система внутрішнього забезпечення і контролю якості вищої освіти.
Вагомі результати здобуті у звітний період в Інституті перепідготовки та підвищення кваліфікації (директор Володимир Ісаєнко).
Налагодивши співпрацю з базовими навчальними підрозділами університету, Інститут довів кількість слухачів майже до півтори тисячі осіб.
Протягом 2014/2015 н. р. тут підвищили кваліфікацію понад 3 тисячі осіб. Сума надходжень від підвищення кваліфікації фахівців склала майже 14 млн. грн.
Серйозні напрацювання має університет у частині інформатизації та дистанційного навчання. Цей сектор діяльності університету очолює проректор з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання Анатолій Кудін. Плідно працюють також Василь Франчук, Сергій Яшанов, ряд інших співробітників кафедр університету.
У минулому році в університеті відкрито «ІТ Академію Microsoft», 5 закордонних центрів навчання української мови у Бразилії; організовано дистанційне навчання студентів колишнього філіалу у м. Прага (Чехія); річне навчання слухачів підготовчих курсів та заочно-дистанційної форми за електронною технологією у малих містах України.
У рамках проекту «Електронна педагогіка» у цьому році виготовлено і внесено до «Електронної бібліотеки» 160 електронних книг, чим доведено загальну кількість електронних книг викладених в Інтернеті до 5 800 екземплярів.
* * *
У частині підвищення якості навчальних послуг, звертаю увагу на необхідність впровадження нового «Положення про організацію освітнього процесу в університеті» та «Положення про визнання документів про освіту».
Актуалізується завдання упровадження електронної системи управління якістю освіти, в т. ч. системи електронного обліку успішності та навчального навантаження.
Ми маємо предметно попрацювати і над проблемою підвищення міжнародної академічної мобільності студентів та викладачів університету.
* * *
Вельмишановні колеги!
Високої ефективності і якості навчального процесу сьогодні можна досягти лише при умові його здійснення на міцній базі наукових досліджень, у зв’язку з бізнесом і соціальною практикою.
Мені здається, що ми з вами подолали рубіж меншовартості перед так званою академічною наукою і вийшли на позиції рівноправної участі у розробці актуальної наукової тематики.
Свідченням цього є розгалужена співпраця кафедр університету з відповідними установами Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України, провідними університетами держави.
Науковцями університету:
описані біологічні динаміки із локальною конкуренцією в обмежених областях;
доведено теореми про структуру розподілу випадкової величини;
розроблено і проведено апробацію інструментарію формування управлінських компетенцій викладача вищої школи;
створено макети автоматизованих навчально-методичних курсів з іноземної мови;
розроблено систему інноваційних методів навчання комунікативній лінгвістиці;
визначено сутнісні риси і змістовне наповнення системи державно-громадського управління освітою.
Серйозні наукові доробки мають наші історики і соціологи, психологи і правознавці, філософи і екологи, науковці мистецтвознавства і фізичної реабілітації, фізичної культури та спорту, соціальної роботи та туризму.
Суттєво посилилась наукова активність бібліотеки.
Протягом звітного періоду
опубліковано більше 2 600 наукових праць (книги, статті, підручники, навчальні посібники) загальним обсягом близько 7 тисяч друкованих аркушів. При цьому частину публікацій здійснено за кордоном англійською мовою у провідних наукових журналах;
проведено більше 40 університетських, 115 всеукраїнських, 70 міжнародних науково-практичних конференцій, семінарів та форумів. Серед них:
“Післядипломна освіта: традиції та інновації”.
“Постать і спадщина Тараса Шевченка та розвиток української культури і мистецтва ХІХ – початку ХХІ ст.”,
“Інформаційно-комунікаційні технології в освіті”.
Високий резонанс у суспільстві отримали «Десяті юридичні читання. Юридична освіта і наука в Україні: традиції та новації” та “П’ятнадцята наукова конференція імені академіка М. Кравчука”.
Близько 400 науковців університету взяли участь у міжнародних форумах в таких країнах, як Німеччина, Італія, Велика Британія, Польща, США, Швеція, Австрія, Білорусь, Росія, Болгарія, Канада та інші
Зросла ефективність навчання в аспірантурі та докторантурі, більш потужною стала робота Спеціалізованих рад. До речі, у звітний період в університеті захищено 206 дисертацій, з них 31 докторська і 175 кандидатських.
Прикметним є те, що співробітниками університету захищено 44 кандидатських і 5 докторських дисертацій. Вчене звання професора отримали 18 осіб а 69 викладачів – вчене звання доцента
Активізувалась наукова активність студентів. Цьому сприяє створення наукового студентського товариства імені Григорія Волинки, головою якого обрано студента Гліба Хоменка.
Переможцями у Всеукраїнських олімпіадах стали: Мороз Микола Петрович, Дивляш Наталія Вадимівна - Фізико-математичний інститут; Ращенко Анастасія Сергіївна та Малікова Ольга Володимирівна, корекційна педагогіка та психологія; Матляк Ірина Остапівна – Інститут розвитку дитини.
Студентами-активістами наукової роботи опубліковано 645 статей у наукових збірниках.
Наукові досягнення університету цілком співрозмірні з напрацюваннями високої академічної науки. А це означає, що у нас є всі підстави для активної співпраці, введення університету у статус дослідницького.
Декілька слів на перспективу:
Перше. Нам треба на порядок вище підняти участь науковців у діяльності міжнародних програм та фондів, навчитись виборювати та виконувати їх на високому міжнародному рівні.
Друге. Довести показник захисту дисертацій до 70 відсоткового рівня.
Третє, заявити про себе на високому академічному рівні та в участі у розробці найбільш амбітної міжнародно визначеної наукової тематики.
* * *
Шановні колеги!
Помітні напрацювання університету є в частині поглиблення партнерських зв’язків з провідними вищими навчальними закладами Європи, вивчення та упровадження зарубіжного досвіду.
Активістами, своєрідними модераторами міжнародної співпраці університету є академік Володимир Євтух, професори Богдан Андрусишин, Олена Биковська, Алла Ярошенко, Микола Працьовитий, Анатолій Висоцький, Анатолій Кудін, ряд інших викладачів університету.
Європейська стратегія університету реалізується через низку науково-практичних конференцій, спільні публікації, стажування студентів та викладачів у провідних університетах європейського простору освіти, обміну викладацькими кадрами.
Тільки за останній рік університет прийняв 50 професорів і 200 студентів з 10 Європейських країн; приблизно така ж кількість драгоманівців відвідали кращі європейські університети.
Змістовною і повчальною стала лекція «Досвід Японії після закінчення другої світової війни» Президента Інституту політичних досліджень, почесного професора нашого університету Рея Сіраторі (Японія).
У звітний період делегації університету:
* взяли участь у ювілейних заходах Литовського едукологічного університету (Литва), Педагогічного університету імені Іона Крянге (Молдова); Софіївського університету (м. Софія, Болгарія);
* побували з робочими візитами в Талліннському університеті (Естонія), Краківському педагогічному університеті (Польща), університеті Гете (Німеччина);
* представили доробки власних наукових шкіл в Латвійському університеті (м. Рига, Латвія); Білоруському педагогічному університеті імені Максима Танка та Гродненському педагогічному (Білорусь);
* обмінялись делегаціями студентів та викладачів за технологією академічної мобільності з рядом університетів Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Чехії тощо.
Продуктивне значення має відкриття в університеті громадського представництва Європейського Парламенту та Україно-Турецького академічного центру.
Знаковою подією, яка символізує поглиблення співпраці університету з європейськими закладами науки і освіти, стало проведення у вересні цього року VI Українсько-польського форуму «Освіта для сучасності».
З глибокими і змістовними доповідями на Форумі виступили Голова Комітету Верховної Ради України Лілія Гриневич, Президент Національної академії педагогічних наук України, академік Василь Кремень, Заступник Міністра освіти і науки, професор Максим Стріха, представники Польської наукової громадськості, зокрема, професори Шльосек, Квятковський, ректор Ян Лащик та ін.
Високий резонанс Форуму додало те, що його Пленарне засідання проводилось у головній залі Національної філармонії України, концертну програму в якій подарували учасникам форуму Народні й заслужені артисти України, професори нашого університету Тамара Стратієнко, Лариса Нагорна, Олександр Гурець, Ольга Чубарева, і звичайно ж, знаменитий Український народний хор імені Григорія Верьовки під керівництвом проректора університету, Героя України Анатолія Тимофійовича Авдієвського.
Шановні колеги!
У звітний період Драгоманівську родину поповнила когорта відомих і видатних професорів, почесних докторів Honoris kauze, представників провідних університетів, громадських і політичних діячів міжнародного простору освіти.
Це – ректори Хо Сянь Ю (Китай) та Ніколає Кікуш (Молдова);. керівник Асоціації політологів Японії, професор Рей Сіраторі; та Депутат Європейського Парламенту Адам Карел Карський (Польща).
Світ нині стає відкритим і доступним як для освоєння та запозичення міжнародного досвіду, так і для презентації української національної освіти і науки за кордоном, утвердження української присутності в Європі і в світі.
У цьому контексті звертаю увагу на необхідність реалізації, крайньою мірою, трьох актуальних і невідкладних завдань:
Перше: активізація участі кафедр і університету загалом у фінансово ємній і загалом доступній програмі «Горизонт 2020».
Друге: поширення української мови і популяризації національної культури засобами дистанційного навчання в місцях зосередженого проживання української діаспори.
Третє: поглиблене вивчення англійської як того вимагає відповідне доручення Президента України.
Наступний рік в Україні оголошено роком вивчення англійської мови. І хоча ця робота має бути постійною, потрібно максимально використати цю акцію для оволодіння студентами і викладачами англійською мовою, без знання якої не можливо сьогодні бути активним учасником європейського освітнього простору.
* * *
Шановні колеги!
В університеті динамічно розгортається державно-громадська система управління, хоч і повільно, але впроваджується її електронна модель. Проблем тут ще багато. Нам потрібно оптимізувати повноваження адміністрації, громадських організацій, профспілок, студентського самоуправління. Як говорив у свій час давньокитайський філософ Кон-фу-Цзи, «кожен має займатись своєю справою».
Зрозуміло, згідно Закону за все, що діється в університеті, відповідає ректор.
Однак повноваження Вченої Ради, громадських організацій, профспілок і студентського активу від цього не зменшуються. Понад те, кожен із суб’єктів управління має знайти власну нішу, компетентно приймати рішення і нести за них відповідальність.
Університет у нас один, ми єдині у розумінні нашої загальної мети і стратегії розвитку. Ми не опоненти, а партнери. Тому треба відшуковувати рішення, які звеличують, а не принижують університет, розвивають його позитивні і мінімізують суперечливі сюжети чи прикрі помилки.
У нас склались прекрасні зв’язки і співпраця із профспілковими організаціями викладачів та студентів, які очолюють відповідно професор Іван Тихонович Горбачук та доцент Станіслав Цибін. Цілком компетентно увійшов у роботу недавно обраний профспілковим активом студентів Лев Левицький.
Конструктивну і перспективну позицію займають Рада ветеранів університету (доцент Микола Кот), мистецька рада (професор Ірина Савченко), спортивна спілка (Олександр Питомець), студентське наукове товариство імені Григорія Волинки.
І разом з тим, мене дещо насторожують тенденції, що розгортаються у нинішньому студентському самоуправлінні.
Зазначу, університет завжди мав прекрасних студентських лідерів. Формальних і не формальних: Дарина Москаленко, Микола Давидюк, Сергій Зайченко, Олександра Новик, Богдан Кучер, Ілля Кротенко.
Прекрасні студенти, лідери, активісти. Їх вирізняє самостійна позиція. Вони незговірливі й, можливо, не зручні, але ж працюють, ведуть за собою молодь.
Хочеться, щоб студенти-активісти були відмінниками навчання, активістами наукової, спортивної, мистецької діяльності, подвижниками соціальної та волонтерської роботи, людьми високої громадянської позиції, патріотами держави і власного колективу.
Я хочу, щоб мене зрозуміли правильно: жодного тиску на студентство в університеті я не допущу! Студенти – вільні особистості і мають право жити і навчатись за власним вибором, дотримуючись правил моралі, етики і чинного законодавства.
Разом з тим, наголошую: працювати зі студентами необхідно. Я виходжу з пропозицією організувати Школу молодого ректора (можливо, молодого лідера), яка б дала змогу майбутньому студентському лідеру освоїти необхідні знання, оволодіти управлінськими компетенціями, а головне – стати на платформу благородних і гуманістичних цінностей, вкрай потрібних нашому хворобливому суспільству.
* * *
Шановні колеги!
Сьогодні на рівні молодіжної політики проглядається недооцінка значення гуманітарної складової навчального процесу, а відтак – скорочення, чи навіть виведення з нього відповідних дисциплін. Мова йде про філософію і соціологію, мистецтво і культуру, етику і естетику, фізичну культуру і спорт.
Мені здається, це і неправильно, і несправедливо.
Згадаймо Платона. На запитання про головні напрями підготовки підростаючих поколінь він відповідав: треба розгортати музичне і фізичне виховання, плекати гармонію душі і тіла. А якщо згадати при цьому висловлювання Тита Лукреція Кара «У здоровому тілі здоровий дух», то питання про те, чи стали ми розумнішими за наших двотисячолітніх попередників буде носити риторичний характер.
Переконаний. Формування гармонійної особистості, якою має йти в життя українська людина, мусить враховувати усі чинники – раціональні та ірраціональні, емоційні та чуттєві, наукові і поза-наукові, базуватись на глибокому вітчизняному і зарубіжному досвіді, кращих зразках підготовки людини до життя, апробованих педагогічною практикою різних народів і культур.
Значну роль у цьому відіграють такі чинники як мистецтво, фізична культура і спорт.
Завдяки таким видатним особистостям, як Герой України Анатолій Авдієвський, Герой України Мирослав Вантух, Герой України Анатолій Паламаренко, завдяки Народним артистам України Андрію Демиденку, Олександру Гурцю, Зіновію Корінцю, Тамарі Стратієнко і багатьом іншим відомим і виданим митцям, художньо-естетичне виховання в університеті має досить потужні результати.
Колосальне значення має Всеукраїнський фестиваль-конкурс хорового мистецтва, проведений за участю Героя України, проректора університету Анатолія Авдієвського,
Резонансними стали виступи наших студентських художніх колективів в зоні АТО, перед бійцями добровільних батальйонів, у дитячих сирітських будинках, загальноосвітніх школах, а також на різноманітних, у тому числі й міжнародних мистецьких конкурсах.
Не можу не відзначити високу художню майстерність народного студентського театру «Вавилон»; ансамблю народної пісні «Золоте перевесло» Інституту історичної освіти; ансамблю народного танцю «Горицвіт»; народного вокального ансамблю «Купава».
Резонансною подією стало покладання квітів до могили Великого Кобзаря у Каневі та стало відкриття «Студентської галереї».
Разом з тим, хотілося б бачити мистецьку складову підготовки нового вчителя ще більш глибокою і масовою.
Звертаю увагу Центру культури і мистецтв (керівник Ірина Савченко) на необхідність відродження прекрасного у минулому хору Фізико-математичного факультету «Барвінок», знаменитого хору професора Людмили Байди «Паванна», студії естрадного вокалу під керівництвом Вікторії Петрик.
Запланований не березень місяць цього навчального року Фестиваль-конкурс «Імперія вокалу: мамина колискова», має виявити низку невідомих раніше молодих талантів, ще раз підтвердити пісенну велич України.
* * *
Не менш важливе значення, шановні колеги, має спортивна складова життєдіяльності університету.
Традиційними для нас стали такі фізкультурно-спортивні заходи:
* турнір з міні-футболу на Кубок ректора;
* «Свято руху, краси і здоров’я», під керівництвом професора Олександри Дубогай
* шаховий турнір на Кубок ректора серед студентів, викладачів та співробітників;
* змагання з волейболу, баскетболу, настільного тенісу, плавання тощо
Університет пишається
чемпіонами світу борцями-вихованцями професора Геннадія Арзютова;
переможцями міжнародних змагань студентами Іваном Кальчинським та Георгієм Романовим;
чемпіонами та призерами чемпіонату України командами: з міні-футбол НПУ-Біличанка, з жіночого баскетболу (тренер Володимир Рижов);
призерами Києва та України - Скибою Олександром (настільний теніс), Гичко Віталієм (спортивне орієнтування), Сукретною Вікторією (боротьба на поясах), Михайловим Іваном та Ворчило Оленою (спортивне орієнтування на лижах).
Серед тренерів, спортсмени яких перемагали у змаганнях найвищого рівня у 2014/2015 н. р. слід відзначити Геннадія Арзютова, Дмитра Лахна, Павла Чіжаєва, Володимира Шегімагу, Миколу Одаренка, Руслана Мішаровського, Володимира Колка.
Цю благородну справу потрібно не тільки продовжувати, але й посилювати.
* * *
Вельмишановні присутні!
Дозвольте ознайомити Вас з основними результатами фінансово-економічної діяльності університету.
Обсяг запланованого фінансування НПУ імені М. П. Драгоманова на 2014 рік склав 253 653,7 тис. грн. З них, надходження з Державного бюджету України (загальний фонд) становив 159 253,7 тис. гр., обсяг запланованих надходжень за спеціальним фондом бюджету університету на 2014 рік склав 94 400,0 тис. грн.
Надходження за рахунок загального фонду бюджету було спрямовано на:
- виплату заробітної плати – 87 106,4 тис. гр.;
- оплату комунальних послуг – 8 453,1 тис. гр.;
- стипендію студентам – 58 541,5 тис. гр.;
- видатки на забезпечення дітей-сиріт – 3 757,0 тис. гр.;
- оплату інших послуг – 1 395,7 тис. гр.
Основні видатки на утримання і розвиток університету ідуть за рахунок спеціального фонду бюджету. 80,5% від загальної суми надходжень - тобто 88 948,7 гр. - становлять платні послуги за навчання.
При цьому, відзначу, Ін-т перепідготовки та підвищення кваліфікації заробив 13 554,8 тис гр..; Ін-т корекційної педагогіки – 10 195,2 тис гр.; Ін-т іноземної філології – 7 660,9 тис гр.
За проживання в гуртожитках надійшло – 12 560,0 ; за послуги спортивного комплексу ми отримали 2745,0; за оренду приміщень - 1615,0 тис. гр..
Ці кошти використовувались:
на заробітну плату (з нарахуваннями) - 73 329,5 тис гр.;
матеріальна допомога – 2 491,9 тис гр. ;
доплати і надбавки – 21 835,2 тис гр.;
премії – 3 415,0 тис гр.;
утримання та ремонт будівель і обладнання - 3007,5 тис. гр..;
комунальні платежі - 2069,4 тис гр..;
навчальні та господарські видатки - 7709,7 тис гр.;
інші витрати вказані в друкованому звіті ректора.
На завершення короткого огляду фінансово-економічної діяльності університету зазначу: практично всі пункти Трудової угоди та комплексної “Програми соціально-економічного розвитку”, нами виконані або знаходяться на стадії активного виконання.
* * *
Шановні колеги!
Драгоманівська родина шанує пам’ять людей, які внесли і вносять у розбудову університету свій посильний вклад.
На їх честь ми проводимо наукові конференції, публікуємо їх праці, відкриваємо іменні аудиторії. Такі аудиторії-музеї відкрили на знак пам’яті і вшанування Миколи Мозгового, Олексія Мороза, Миколи Ярмаченка, Альнорда Грищенка, інших видатних вчених і педагогів університету.
Знаковою подією життя колективу стало відкриття аудиторії імені Григорія Волинки. Іменем Григорія Івановича назване студентське наукове товариство; проведені філософсько-педагогічні читання, видана збірка наукових праць вченого.
Недавно з життя пішов Почесний ректор університету Микола Іванович Шкіль.
Його вклад у розвиток нашого закладу безцінний. І його треба шанувати. Я уже вніс пропозицію про встановлення пам’ятної дошки на головному корпусі університету, відкриття аудиторії-музею Миколи Шкіля, проведення щорічних математичних читань його імені, встановлення ректорської стипендії тощо.
Університет – це не тільки навчання, але й глибока шаноблива пам’ять про тих, хто його розбудовував, передавав свій науковий і педагогічний досвід наступним поколінням, навчав і виховував нас любити Україну, працювати на благо народу і держави.
* * *
Шановні учасники конференції представників трудового колективу!
Сьогодні в університеті проводиться процес глибинної оптимізації, упорядкування, тотальної економії коштів. У складних соціально-економічних умовах ми маємо забезпечити не тільки власне виживання чи збереження досягнутого, але й нарощування потужностей за всіма напрямами життєдіяльності університету.
Робоча група, яку очолює перший проректор Олег Падалка, має серйозні напрацювання, які доповідались на засіданні Профспілкового комітету та на Вчений Раді університету.
Ми прийняли рішення – ще раз ґрунтовно обговорити це питання в колективах з тим, щоби не потерпав жоден підрозділ і жоден член трудового колективу.
Я прошу Вас відповідально підійти до цієї справи і внести пропозиції, які можна було б упровадити, а головне – зберегти спокій і високу духовну єдність, якою завжди славився наш чудовий університет.
* * *
Шановні колеги!
Ми вступаємо у 2016 рік. Яким він буде для світу, України, для нашого університету? Хочеться, щоб він був мирним, насиченим продуктивною працею й успіхами, на які заслуговує кожен.
Ще раз дякую Вам за вашу продуктивну працю, духовну єдність колективу.
Вітаю з Новим наступаючим роком !
Нехай всім нам він принесе мир, міцне здоров’я і щастя!
Дякую за увагу».
