Подарунок Альма матер
Що може бути кращим подарунком для науковця, вченого, педагога? Звісно ж книга! У драгомановському університеті серед викладачів існує чудова традиція – професура, що все життя жила книгами, збирала їх та володіє унікальними книжковими фондами в Україні тепер дарує ці найцінніші раритети для вишу, аби кожен студент зміг безперешкодно ними скористатися.
Нещодавно до такої акції приєднався професор кафедри культурології, доктор філософських наук, метр у культурологічній сфері Микола Закович. Фактично усю власну домашню бібліотеку, що налічувала тисячі книг Микола Михайлович подарував Науковій бібліотеці НПУ. Серед них унікальні раритети з історії України, філософської думки, релігієзнавчі трактати, літературні опуси та багато іншого. Професору особисто подякував ректор Драгоманівського університету Віктор Андрущенко. Нам вдалося поспілкуватися з Миколою Михайловичем та розвідати деякі моменти його життя.
– Розкажіть, будь ласка, як Ви прийшли у філософію і чому обрали саме філософсько-релігійну тематику?
– Я працював вчителем у середній школі. Згодом змінив вчительську роботу на комсомольську, а потім – на партійну. Працював керівником лекторської групи, постійно спілкувався з викладачами, які приїздили читати лекції. Через деякий час перейшов на науково-дослідну роботу в Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Академії наук України, де працював старшим науковим співробітником, завідувачем відділу інституту в м. Івано-Франківську. Так сталось, що я став третім дослідником у СРСР, хто серйозно працював над темою обрядовості – що таке обряди? чому вони існують в різних релігіях? Тоді ця тема виявилася вдалою. Але я не захищав її як дисертацію. Це була лише книжка. Її видали накладом 24 тисячі примірників, і вона розійшлась в усі республіки.
Пізніше мене призначили на посаду завідувача сектору філіалу Академії суспільних наук у м. Києві, а захистивши докторську дисертацію у 1983 р., я став завідуючим кафедрою у Київському державному педагогічному інституті ім. О. М. Горького (тепер Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова).
– Зараз світ дуже сильно змінився. Його швидкісні темпи лякають сучасну молодь. Все здається таким нетривалим, швидкоплинним. На чому зосередити свою наукову думку, що обрати для детального дисертаційного вивчення сучасному молодому науковцю? Зокрема, яку проблематику Ви порадили б досліджувати у галузі філософсько-релігійній?
– Якщо на початку ХХ століття можна говорити здебільшого лише про православ’я, то зараз важко говорити про один напрям. Сьогодні функціонує більше 130-ти релігійних напрямків та рухів, і їх треба досліджувати. Якщо ж говорити про весь світ, то це ще більше релігійних течій і спрямувань. Питання релігійної ситуації, на мій погляд, сьогодні є одне з найактуальніших – як вона розвиватиметься у ХХІ столітті? І саме молодим науковцям слід шукати відповідь на це питання.
– Ви подарували для наших науковців унікальну можливість навчатися за книгами, які Ви збирали протягом усього свого життя. Це звісно відбірні матеріали, на них зростали Ви, як науковець, я к видатна особистість. А тому маємо сподівання, що й наші студенти стануть хоч на крихту схожими до Вас. Щоб Ви побажали нашим студентам, адже тепер вони вчитимуться й читатимуть Ваші книги?
– Бажаю утвердитися в науковій роботі. І соціологам, і політологам, і релігієзнавцям, і іншим науковцям. Знайдіть свою тему і розробляйте її. За моїми авторськими підручниками навчаються багато студентів, тому в планах на найближчий час – підготувати і видати збірку «Релігієзнавство у ВНЗ». Радий, що тепер студенти навчатимуться і за тими ж першоджерелами, які в свій час вплинули на моє професійне становлення.
Спілкувався, викладач кафедри культурології
Сергій РУСАКОВ
