Майстер-клас для редакторів та видавців НПУ від Олександра Горобця

27 жовтня 2014 р. в аудиторії 8-9 Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету імені михайла Драгоманова відбулася зустріч студентів-редакторів з відомим журналістом, редактором, блогером і письменником Олександром Олександровичем Горобцем.

Це була цікава зустріч, де справжній професіонал своєї справи ділився своїм досвідом із молодим поколінням літературних редакторів. Олександр Олександрович розповів нам свою біографію, з якої ми дізналися про безліч аспектів роботи журналіста і редактора в різні часи. «Робота власного кореспондента для творчої людини неймовірна! Починаючи від Жмеринки і до румунського кордону – то все ваше володіння», - розповідав Олександр Горобець про свою роботу у «Сільських вістях». Цікавою була розповідь про статтю «Шашлики для президіума» та про її наслідки.

Важливою була розповідь про українську пресу напередодні проголошення Незалежності України. 19 серпня 1991 року всі 6 україномовних видань було закрито, але вже через два дні 5 з них були відкриті. Чому це важливо? А тому, що Олександр Олександрович був учасником цих подій. У той час, коли на Майдані люди обурювалися антинаціональним настроям «Правди України» (так сказали В.Чорновіл та І. Драч) чоловік «прогулювався» серед натовпу з мандатом редактора цього «ненадійного» видання. Після відкриття газети Олександр Горобець був єдиним у редакції, хто говорив українською мовою, хто зна, може, зараз це не так важливо, але тоді це був вияв відданості своїй справі та покликанню.

Варто відзначити, що пан Горобець презентував нам свою останню книгу «Свічка на вітрі», у якій висвітлені публіцистичні розмисли про стан в Україні на сьогодні: політичні стосунки з Росією, Європою, військовий конфлікт у зоні АТО тощо. Цікаво, що один примірник цього видання потрапив до рук Саманти Пауер (посла США в ООН, журналіста, лауреата Пулітцерівської премії), а ще один примірник автор планував передати Надії Савченко, але через побоювання слідчого, що «там надрукований таємний план втечі Надії з в’язниці» книга так і не потрапила до нашої героїні.

Ця зустріч вкотре підтвердила, що любов до професії, тяжка праця та велике бажання зроблять із будь-кого справжнього професіонала. Олександр Олександрович зауважив: «Вчити журналіста – це все одно, що вчити цілуватися: це або вміють, або ні!». Тому розвивайте свої таланти, самовдосконалюйтесь, працюйте і досягнете небачених висот!

Іллічова Світлана

Крижанівська Вікторія,

студенти 305-ур групи