У Києві відбувся Міжнародний освітній Конгрес

У середині червня 2014 року протягом кількох днів у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова проходив Міжнародний освітній конгрес, що об’єднав у собі кілька наукових подій: конференцій та семінарів, круглих столів і публічних лекцій, а відповідно й перших осіб у галузі освіти і науки України та Європи. Основна мета Міжнародного освітнього конгресу полягала в обговоренні стратегічних питань розвитку освіти і науки та розширенні міжнародного партнерства.

У роботі Конгресу взяли участь представники органів законодавчої і виконавчої влади, вчені України, Республіки Польщі, Російської Федерації, Словацької Республіки, Чеської Республіки, а загалом близько 400 іноземних учасників з 15 держав світу, також працівники органів управління освітою, навчальних закладів, наукових установ, представники громадськості, засобів масової інформації. Художні номери під час відкриття заходу представили вихованці Українського державного центру позашкільної освіти.

Відкрив Конгрес ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко, який у своїй доповіді звернув увагу на теоретико-методологічні основи підготовки сучасного вчителя в умовах модернізації педагогічної освіти у контексті європейського вектора її спрямування.

«Обрання п’ятого Президента України засвідчує те, що європейський напрям залишається для нас центральним і стратегічним та вимагає роботи для його втілення», - зазначив очільник вишу.

Обґрунтував Віктор Петрович і тезу щодо формування нового вчителя, задекларовану у Педагогічній Конституції Європи. «Це підготовка педагога на такій аксіологічній основі, де усі представники будь-якої країни будуть розуміти й поважати один одного, навчаться спільно мирно жити у єдиному європейському домі. Вчитель здатен передати усі загальнолюдські високоморальні цінності людства майбутнім поколінням», - переконаний академік.

Під час пленарного засідання з доповіддю виступив Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень, який торкнувся питання підготовки інноваційного фахівця. «Сьогоднішній Конгрес присвячений архіважливій проблемі сучасності – стратегії розвитку освіти Це питання вже торкається не тільки освітньої сфери, але й майбутнього суспільства загалом, - наголошує Василь Григорович, - тому думаю, що освітяни повинні цілий ряд ідей всіляко пропагувати, захищати і намагатися втілити у життя».

Серед таких ключових ідей президент НАПН виокремлює абсолютну пріоритетність освіти в сучасних обставинах, як необхідної умови подальшого розвитку суспільства, самоствердження та самореалізації особистості. Також академік наголошує на низці змін методологічного характеру, що давно назріти в сфері освіти і пов’язані з підготовкою людини з інноваційним типом мислення і здатністю адаптації до нового типу життєдіяльності.

«У зв’язку з надзвичайно широким інформаційно-комунікаційним середовищем, в якому тепер нам доводиться жити, варто активізувати завдання підготовки широко розвиненої самодостатньої особистості, що адекватно вестиме себе у цій новій багатоманітності зв’язків, з якою ми стикнулися», - зауважив Василь Григорович.

Ще однією необхідною умовою успішної освіти академік називає утвердження людиноцентризму, а в університетах – студентоцентризму, тобто максимального наближення навчання і виховання особистості до її конкретних здібностей.

«Безперечно ми повинні готувати патріотів своєї Батьківщини, але не всупереч, а поряд з підготовкою глобалістської людини – такої, що здатна успішно функціонувати у глобальному просторі, - каже пан Кремень, - до того ж у контексті цього навчальні заклади змушені реагувати на зміни системи цінностей у новому часі».

Про нові перспективи й тенденції сучасного суспільства наголошував під час свого виступу і Президент Міжнародної асоціації екологів університетів, академік НАПН України, професор Анатолій Толстоухов. «Якщо кілька років тому цей захід розпочинався як звичайна наукова конференція, то приємно відзначити, що сьогодні це вже освітній Конгрес, де більшою мірою представлена молодь, яка, я переконаний, запропонує абсолютно нові моделі й ідеї – освітні, культурні, екологічні і навіть економічні – розвитку держави», - наголосив Анатолій Володимирович.

Професор відзначив, що сьогодні поняття і суть еліти вже має інше визначення ніж буквально кілька років тому. За словами науковця і поета, «це вже не той, хто вище сидить і більше має. а той, хто розумом і серцем про країну дбає». І для молоді науковці Драгоманівського університету, учасники цього Конгресу мусять стати прикладом відповідального мислення за долю освіти, України, власну долю.

Голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь акцентував увагу на тому, що разом з доступністю та якістю освіти для усіх дітей повинні бути синхронізовані соціальні стандарти оплати праці освітян. В умовах глобалізаційних змін виникає чимало різноманітних проблем підготовки учительських кадрів і в такому випадку неоціненним стане досвід іноземних колег.

Вітання учасникам Конгресу від Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки та особисто від голови Лілії Гриневич зачитав головний консультант секретаріату Комітету Євген Красняков, зазначивши, що саме інформація і знання висуваються сучасністю на передій план соціального розвитку держави і мусять бути особливо враховані.

Теплі слова побажань плідного діалогу учасникам наукового заходу надіслали з Адміністрації Президента України. Їх виголосила головний консультант Адміністрації Любов Лісовська. Зокрема було відзначено чільне місце Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова серед інших ВНЗ України як потужного наукового і освітнього центру, провідного закладу з удосконалення процесу підготовки кваліфікованих кадрів. А також зауважено на необхідності ще інтенсивнішої інтеграції освітньої системи України у світову спільноту.

Слова вітань делегував науковцям від Міністерства освіти і науки України начальник управління ліцензування, акредитації та нострифікації МОН Андрій Шевцов. «Саме інтелектуальний потенціал – це те, що врятує нас перед майбутніми викликами часу», - зазначив Андрій Гаррійович.

У рамках Конгресу протягом кількох днів була реалізована низка заходів міжнародного масштабу. Зокрема ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наукова еліта у розвитку держав» об’єднала у собі соціально-гуманітарний, екологічний, економіко-правовий і освітній напрями. VI Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених «Соціально-економічний розвиток держав: досвід та перспективи» представила масштаби і спрямування ідейності молодої науки, представників студентства, обдарованої молоді, розробки починаючих науковців.

Під час Конгресу відбулося чергове засідання Міжнародної асоціації екологів університетів під головуванням президента Анатолія Толстоухова, що зокрема визначила вихід нового періодичного друкованого видання «Eko-future». Учасникам було запропонована відкрита лекція Анатолія Володимировича «Сучасна політика в Україні: якою їй бути?»

Також було реалізоване засідання Європейської асоціації організацій позашкільної освіти дітей та молоді; презентація наукових праць українських вчених, виданих в інших державах, а також праць іноземних вчених, виданих в Україні. Тематика позашкілля, до речі, досить конструктивно вписалася у програму Конгресу, адже вивела проблему ролі позашкільної освіти у формуванні еліти держави й реалізації державної політики в галузі освіти.

«Україна на сьогодні вже має можливість поділитися зі світом власними науковими розробками у цій галузі, напрацюваннями зокрема у сфері обдарованої молоді, - розповіла начальник відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини МОН України Алла Середницька, - і разом з тим ми маємо бажання повчитися у наших міжнародних колег, хоч би й у контексті термінологічному».

За словами однієї з організаторів Конгресу, ректора Інституту екології, економіки і права, завідуючої кафедри позашкільної освіти в НПУ Олени Биковської, результатом кількаденної роботи стало вручення сертифікатів усім учасникам Конгресу, а на часі очікується вихід збірника тез науковців.

Людмила КУХ,

Прес-служба НПУ імені М. П. Драгоманова