Людина і штучний інтелект: перспективи і небезпеки

Міжнародна конференція кафедри культурології та філософської антропології НПУ імені М. П. Драгоманова та її наукової лабораторії стала доволі резонансною в Україні та за кордоном.

21 та 22 травня 2020 р. кафедра культурології та філософської антропології і лабораторія метаантропологічних досліджень НПУ імені М.П. Драгоманова  провели в онлайн-режимі VІI Міжнародну науково-практичну конференцію на «ЛЮДИНА І ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: виміри філософської антропології, психоаналізу, арт-терапії та філософської публіцистики. Підхід філософської антропології  як метаантропології».

На початку конференції вітальні слова, які надихнули учасників, сказали Григорій Торбін – доктор фізико-математичних наук, професор, проректор з наукової роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Іван Дробот – доктор історичних наук, професор, декан Факультету філософії та суспільствознавства Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Тарас Олефіренко – кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Конференцію відкрив Назіп Хамітов – відомий в Україні та за кордоном філософ й психоаналітик, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Президент Асоціації Філософського Мистецтва. Його доповідь на тему: «Метаантропологія як теорія подолання егоцентризму виду «Homo sapiens»: спільна еволюція людини як носія природного інтелекту та істоти зі штучним інтелектом» викликала жваву дискусію. Світлана Крилова – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри культурології та філософської антропології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Віце-президент Асоціації Філософського Мистецтва» виступила з доповіддю «Де межа, за якою суб’єкта штучного інтелекту можна вважати особистістю? (Підхід культурної метаантропології й андрогін-аналізу)». Ваня Ангелова – член Академії наук Болгарії, професор Великотирнівського університету імені Святих Кирила та Мефодія (Болгарія), член Болгарської Спілки письменників та Всесвітньої федерації поетів “Poetas del Mundo” продемонструвала філософсько-художню образність у своєму виступі  «Діалог: реальний та віртуальний виміри». Теоретичну глибину й аргументованість в осмисленні проблематики показала Сільвія Мінєва – доктор філософії, професор, професор кафедри логіки, етики та естетики Софійського університету імені К. Охридського, член Асоціації Філософського Мистецтва, (Болгарія, Софія), тема її висупу  «Homo Technicus сьогодні: між варварством та транс-гуманізмом». Цікавим був виступ «Штучний інтелект як імітація пізнання біології глобального розуму» Віктора Самохвалова – доктора медичних наук, професор, клініка Душевного здоров’я (Прага, Чехія).

Привернула увагу доповідь «Про соціально-антропологічну природу штучного інтелекту» Іллі Девтерова – доктора філософських наук, професора кафедри філософії Національного технічного університету України «Київський політехнічний університет ім. Ігоря Сікорського». Змістовно виступила Тетяна Ліпіна – докторантка кафедри релігієзнавства Євразійського національного університету імені Л.Н. Гумільова (Нур-Султан, Казахстан) з темою «Релігія та штучний интелект: від просвітницьких практик до створення Бога?»

Цікаві думки висловив Сейфаддин Рзаев – доктор філологічних наук, професор, завідуючий відділу міфології Інституту фольклору Національної академії наук Азербайджану (Баку), доповідь якого називалася «Погляд на концепт «штучний інтелект» в контексті релігійно-міфологічних поглядів».

Володимир Калуга – доктор філософських наук, професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Національного університету біоресурсів і природокористування України «Штучний інтелект як модератор буття буденної людини: ймовірні перспективи»; Євгенія Більченко – доктор  культурології, доцент, професор кафедри культурології та філософської антропології «Штучний інтелект і пустота: діджитальна культура очима скептика». Евристично цікаві думки озвучили Ольга Добродум – доктор філософських наук, професор, кафедри культурології та філософської антропології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова; Віталій Матвєєв – доктор філософських наук, професор кафедри культурології та філософської антропології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова; Радутний Олександр – кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого та багато інших науковців.

З технічних причин не змогли виступити, але були з нами Віктор Вашкевич – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри соціальної філософії, філософії освіти та освітньої політики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Ярослав Любивий – доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України, Микола Козловець – доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та політології Житомирського державного університету імені І. Франка та інші колеги, Марина Препотенська – доктор філософських наук, професор кафедри філософії НТУУ «КПІ» імені І. Сікорського та інші колеги з України та зарубіжжя.

В межах конференції надзвичайно цікавим виявився круглий стіл «ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛЮДЯНОГО В ЛЮДИНІ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: МОЖЛИВОСТІ ФІЛОСОФСЬКОЇ ФАНТАСТИКИ». Учасники проаналізували архетипові фантастичні твори ХХ-ХХI століття, в яких ставиться проблема моральної і екзистенціальної взаємодії людини і «сильного» штучного інтелекту.  Дискусію вдало направляли Назіп Хамітов та Світлана Крилова, в якій прийняли участь Євгенії Більченко, Лариса Гармаш, Ольга Добродум, Віталій Матвєєв, зарубіжні колеги. Креативність виявили аспіранти і магістранти кафедри кафедри культурології та філософської антропології спеціалізацій «Філософська антропологія та психоаналіз» і «Філософська публіцистика, філософське мистецтво і арт-терапія»

Важливо, що учасники конференції знайшли спільну мову на основі принципів гуманізму й людиноцентризму, які були поєднані з прагненням подолати «егоцентризм виду «Homo sapiens» – в методологічних координатах філософської антропології як метаантропології – теорії буденного, граничного й метаграничного (позамежного) буття людини, а також теорії взаємодії людини як носія природного інтелекту та су’бєкта штучного інтелекту. Даний підхід відкриває принципово нові обрії для міждисциплінарного осягнення проблеми штучного інтелекту, який з позиції метаантропології повинен  не просто програмуватися, а виховуватися у партнерській взаємодії з людиною.

Далі буде, приєднуйтесь, колеги!

Юлія Юхимик – доктор філософських наук, професор, професор кафедри культурології та філософської антропології НПУ імені М.П. Драгоманова