«Спорт взагалі в житті допомагає…»
Із Чемпіонату світу з корейської боротьби «Сірім», що проходив у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) повернулася українська делегація, а зокрема команда спортсменів Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. І знову з медалями. Золото привезла третьокурсниця Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ, студентка кафедри спеціальної психології та медицини, вихованка тренера Павла Чижова Вікторія Сукретна.
Чемпіонка зустрілася з ректором Драгоманівського вишу Віктором Андрущенком та директором Інституту Віктором Синьовим, розповіла про свої успіхи й плани на майбутнє. Дечим пані Вікторія поділилися і з Прес-службою вишу.
– Доброго дня! От, здавалося б, звичайна собі студентка Інституту корекційної педагогіки і психології і тут – чемпіонка світу. Як взагалі Ви потрапили у великий спорт?
– Та це якось повелось з дитинства. Раніше займалася спортивною гімнастикою. Я навіть кандидат у майстри спорту, а з часом так вийшло, що потрапила на боротьбу. Коли почала відвідувати тренування й у мене все добре виходило, - сподобалось. Чудові тренери, хороша команда, а тепер уже й результати.
– За три роки і вже такі успіхи!
– Взагалі-то за два з половиною – я тільки у грудні почала займатися. А за такі хороші результати варто дякувати тренерам.
– Розкажіть детальніше про цей чемпіонат.
– Це Четвертий Чемпіонат світу з корейської боротьби «Сірім». Він відбувався у Франкфурті-на-Майні в Німеччині. І це було щось на кшталт фестивалю – дружніх святкувань Німеччини і Кореї. Справжнє шоу. Змагання проходили у два дні за різними ваговими категоріями. А всіх гостей традиційно пригощали національними стравами.
– Вас можна привітати із золотом?
– Так. Вдалося вибороти перше місце та стати чемпіонкою з цього виду боротьби. Хоча це було зовсім несподівано і для мене, і для тренера. Звісно, й готувалися, і вірили в краще, а тут золото – це для мене велика перемога. Але особливо приємно, коли ти відчуваєш підтримку з боку своєї команди, тренера Павла Чижаєва, навіть спортсменів із інших країн.
– А чи багато вже маєте медалей?
– Так. От нещодавно ми повернулися із Литви з чемпіонату Європи з боротьби на поясах. Я того разу привезла бронзу, але це теж для мене вагомий результат. Завжди намагаюся удосконалюватися.
– Отже, драгоманівцям пощастило, й ви не збираєтесь полишати спорт?
– Звісно не залишу. По-перше, це мені дуже подобається. По-друге, змагання дають багато в плані розвитку моєї особистості. Спорт взагалі в житті допомагає: виховує характер, силу духа. Та й атмосфера просто чудова, гарна підтримка, яка завжди потрібна й для кожного.
– Тренування ж вимагають дуже багато часу й зусиль. Напевно, у Вас шалений графік. Як вдається попри все поєднувати спорт і навчання?
– Так, графік справді шалений, але можу твердо сказати: коли є бажання і цілеспрямованість, то можна знайти час на все. Тренуюся я щодня, тобто після навчальних занять одразу поспішаю до спортзалу, а готувати семінари на наступний день доводиться ввечері. Та разом із цим, це все одно дисциплінує.
– Що ж, дякуємо Вам за відвертість. Було дуже приємно познайомитися й поспілкуватися з такою дивовижною жінкою. Бажаємо Вам нових успіхів, перемог і аби фортуна була завжди поруч.
Спілкувалася Людмила КУХ,
Прес-служба університету
