2.2.        Структура роботи

Реферат або курсова робота повинні містити основні структурні елементи у такій послідовності:

 – титульний аркуш;

 – зміст;

 – вступ;

 – розділи основної частини;

 – висновки;

 – список використаних джерел;

 – додатки.

Детальніше про основні структурні елементи наукової роботи:

Титульний аркуш має єдиний загальновузівський стандарт і містить дані, які наводяться в такій послідовності:

  • назва міністерства та навчального закладу;
  • назви навчальних підрозділів (Інститут та кафедра);
  • назва реферату або курсової роботи (остання – згідно протоколу затвердження кафедрою);
  • курс, спеціальність, номер групи, прізвище, ім’я та по-батькові студента;
  • вчене звання наукового керівника, прізвище, ім’я та по-батькові викладача, його власний підпис;
  • місто та рік виконання курсової роботи чи реферату.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено у Додатку А та Додатку Б.

ЗМІСТ – це перелік заголовків структури роботи. Його розташовують безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті та чітко відображати завдання роботи.

Скорочувати заголовки у змісті або додавати їх в іншій редакції порівняно із заголовками у тексті не дозволяється. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів; висновки; список використаних джерел; додатки і напроти них — номери сторінок, які містять початок вищевказаних складових роботи.

Назви розділів повинні розкривати суть питання, що буде досліджуватись в цій частині. Можливі назви розділів: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ…, ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ…, МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ…, ПРАКСІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ…, ОПТИМІЗАЦІЯ РОБОТИ… тощо (див. Додаток В).

ВСТУП, як вступна частина дослідження, повинен віддзеркалювати ту роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями, наведеними вище. Тут важливо дати обґрунтування актуальності, проблемної ситуації дослідження, чітко визначити об'єкт і предмет дослідження, його мету та завдання, гіпотези. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.

У вступі реферату, який розпочинають з окремої сторінки, коротко викладають: 

 – оцінку сучасного стану проблеми;

 – мету роботи;

 – завдання роботи.

Вступ включає 1-2 аркуші друкованого тексту.

У вступі курсової роботи, який розпочинають з окремої сторінки, коротко викладають: 

  • актуальність даної роботи;
  • проблемна ситуація;
  • об’єкт і предмет дослідження;
  • мету роботи;
  • завдання роботи;
  • гіпотези;
  • структуру роботи.

Кількість завдань має дорівнювати кількості підрозділів у дослідницькій роботі та містити такі пункти:

  • уточнення головного поняття проекту;
  • вивчення історії розвитку поглядів на проблему чи основні підходи;
  • визначення принципів, методів і основних понять дослідження;
  • виявлення генезису, сутності і змісту явища, що досліджується;
  • структурно-функціональний аналіз явища, проблеми, що досліджується;
  • типологізація явища або критерій його зрілості;
  • аналіз стану справ, явища на практиці;
  • рекомендації з оптимізації явища, що вивчається.

Обсяг вступу складає 2 сторінки.

Основна частина як реферату складається з пунктів, підпунктів так, курсової роботи – з розділів, підрозділів. Тут йде викладення відомостей про об’єкт і предмет дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис теорії та методів роботи) та її результати. Викладаючи суть, особливу увагу приділяють новизні в роботі.

РОЗДІЛИ роботи починають з нової сторінки. Вони повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження. Із практики написання робіт науково-дослідного характеру відомо, що виникає необхідність для кожного розділу готувати більш-менш детальний план-проспект. Це заощаджує час автора при компонуванні чистого матеріалу, допомагає уникнути повторів і викласти матеріал роботи якісно.

Реферат здебільшого складається з пунктів та підпунктів і не містить розгорнутого змісту. Але кожен пункт роботи повинен мати свої коротки висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором при розробці усіх названих питань.

У курсовій роботі, як правило, виокремлюють 2-3 розділи з кількома підрозділами. Якщо курсова робота складається з двох розділів (за рекомендацією наукового керівника), то останній підрозділ має бути присвячений праксіологічній частині дослідження та рекомендаціям з оптимізації явища, що досліджується. Кожен розділ та підрозділи мають завершуватися підсумками або висновками.

У розділах необхідно:

  • дати визначення або уточнення основного поняття дослідження;
  • розглянути історію дослідження проблеми або описати наукові підходи, що освітлюють дану проблематику;
  • проаналізувати методи дослідження, які можуть бути застосовані для теоретичного та праксіологічного опрацювання проблеми (обов’язково для курсової роботи);
  • описати категоріальний апарат дослідження;
  • розкрити сутність і можливі варіанти вирішення проблеми;
  • провести праксіологічне дослідження проблеми (обов’язково для курсової роботи);
  • розробити рекомендації щодо застосування результатів теоретико-праксіологічних досліджень;
  • кожен розділ закінчується висновками з викладеного у ньому матеріалу.

Висновки, які завершують кожний розділ, але в ґрунтовнішій інтерпретації, є основою завершальної частини роботи.

При роботі над рукописом необхідно звернути увагу на таке питання, як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну думку, виражену однією чи кількома фразами або реченнями.

Узагальнені числові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитись з необхідним ступенем точності та аргументованості, з посиланням на відповідну літературу чи власні обчислення.

Якщо в роботі необхідно навести подробиці дослідження, їх вміщують у Додатках.

Загальний обсяг основної частини становить для реферату – 9-12 сторінок, для курсової роботи – 25-30 сторінок.

ВИСНОВКИ починають з нової сторінки. В них необхідно підбити підсумки теоретичного та праксіологічного дослідження, виходячи зі вступу. Викласти власну думку автора роботи, навести оцінку одержаних результатів роботи (негативних також) або її окремого стану з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої мети, стисло подати можливі галузі використання результатів роботи: наукову, соціальну значущість роботи, сформулювати практичні рекомендації щодо вирішення завдань, які були висунуті у вступі та перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.

Важлива вимога до висновків — їх стислість (1-2 аркуші для рефератів та 3 аркуші для курсової роботи) та ґрунтовність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел, на яку є посилання в основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту реферату чи курсової роботи починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання, в яких вказуються у квадратних дужках номер посилання в переліку посилань, через кому з пробілом, номер сторінки (наприклад [1, 25]).

Бібліографічні описи в списку використаних джерел подають за алфавітом.

Основними елементами бібліографічного опису є прізвище автора, назва твору, місто випуску, назва видавництва, рік випуску, загальна кількість сторінок. Приклад оформлення бібліографічних описів наведено у Додатку К та Додатку Л.

Список використаних джерел в рефераті повинен налічувати не менше 5 назв, у курсовій роботі – не менше 20 назв (підручники та навчальні посібники не враховуються – вони використовуються як додаткова література).

ДОДАТКИ є важливим засобом збагачення змісту реферату чи курсової роботи. Кожен Додаток починається з нової сторінки. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватись реферату чи курсової роботи в цілому або їх окремих частин, а не окремих часткових питань. Недопустимо включати до реферату чи курсової роботи додатки, що не мають безпосереднього відношення до теми книги. До додатків відносять:

 – таблиці допоміжних цифрових даних;

 – протоколи та акти випробувань, впровадження;

 – інструкції та методичні рекомендації, розроблені у роботі;

 – допоміжні ілюстрації;

 – матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, тестів, використані анкети і тести, матеріали розроблені в процесі виконання роботи та ін.).