7.7. Азональність і інтразональність

У житті ландшафтної оболонки важливу роль відіграють азональні процеси, тобто ті, які не залежать від кліматичних умов. Основними закономірностями диференціації географічного середовища є широтна зональність, довготна диференціація і висотна поясність. У їх формуванні вирішальна роль належить клімату.

Чинниками азональності, тобто чинниками, які зумовлюють незональну диференціацію географічного середовища, на тлі прояву трьох основних закономірностей, є геолого-геоморфологічні відмінності, відмінності у співвідношенні топографічної поверхні й рівня ґрунтових вод, в характері дренажу поверхні при плоскому рельєфі і надлишковому атмосферному зволоженні і, насамкінець, всезростаюче значення господарської діяльності людини. Усі ці чинники фактично не підкоряються широтній зональності, довготній   диференціації   і   висотній   поясності,   але   значно   ускладнюють диференціацію географічного середовища.    

На азональність найбільший вплив справляють геолого-геоморфологічні чинники. Серед геологічних чинників1 Необхідно виділити історію геологічного розвиткутериторії, а також актийну роль сучасних тектонічних рухів, які мають різний характер на різних ділянках поверхні Землі, знак (напрям) і швидкість.

Великий вплив на диференціацію .ландшафтів справляють хімічні властивості гірських порід (наприклад, на безкарбонатних породах в однакових умовах розвиваються різні ландшафти з різними типоморфними елементами та іонами) і їх фізичні властивості. Особливо різко вони проявляються в аридних умовах, де органічний світ розвивається при надто недостатньому зволоженні.

Від співвідношення топографічної поверхні й рівня залягання ґрунтових вод залежить формування гідроморфних ландшафтних комплексів серед зональних. Чинником, який ускладнює зональність, є затоплення прирічкових ділянок водою. До формування гідроморфних комплексів може приводити поганий дренаж плоскої поверхні при надлишковому атмосферному зволоженні навіть без додаткового ґрунтового зволоження.

Вплив на ландшафт азональних чинників здійснюється одночасно з дією зональних чинників (і довготної диференціації). Тому не може бути якихось особливих азональних ландшафтів і навіть дрібних ландшафтних комплексів (мікроландшафтів), або їх існування в часі неможливе. Свіжий обрив, свіжий осип незабаром вкривається ґрунтово-рослинним покривом і навіть у розрідженому фрагментарному вигляді ґрунти та рослинність характеризуються певними зональними рисами.

Незональні явища, ніби вкраплені всередині зони (наприклад, солонцьові, болотні, перегнійно-карбонатні ґрунти і відповідна рослинність), які розвиваються на тлі зональних явищ, внаслідок впливу особливих місцевих умов (рельєфу, зволоження, складу і властивостей гірських порід) називають інтразональними. Отже, інтразональність пов'язана із внутрізональною диференціацією внаслідок місцевого впливу азональних чинників.

Поняття "азональності" та "інтразональності" (внутрізональності) не мають чітких меж. Усі або майже всі так звані азональні явища несуть відбиток зональності, зазнають її впливу й отже вони є інтразональними. Тим більше не можуть бути вільними від впливу зональності і довготної диференціації ландшафтні комплекси. Заплавні ландшафти вважаються азональними. В дійсності вони підпорядковуються зональності. Заплави лісової зони істотно відрізняються від байраку степу й тугаїв пустелі. Тугаї північних і південних (субтропічних) пустель Середньої Азії мають свої особливості. Спостерігається зональність у характері і поширені типів боліт. Карстові ландшафти, здавалось би, також азональні, оскільки існування та поширення карсту визначається геологічними умовами. Насправді вони мають явні риси зональності - як широтної, так і висотної.


РОЗДІЛ    8  ЗАКОНОМІРНОСТІ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПРИРОДИ 

СВІТОВОГО ОКЕАНУ

Зміст