Східноафриканське плоскогір'я

Східноафриканське плоскогір'я знаходиться між улоговиною Конґо на заході й Індійським океаном на сході, западиною озера Рудольф на півночі і нижньою течією Замбезі на півдні.

Плоскогір'я складене докембрійськими кристалічними породами, серед яких переважають граніти, які виходять на поверхню південніше озера Вікторія. Складки кристалічного фундаменту вирівняні і припідняті до висоти 500-1500 м. Будова поверхні плоскогір'я характеризується чергуванням великих плато, що часто вкриті лавою, та високих вулканічних конусів із глибокими долинами-грабенами, головні з яких утворюють дві системи: Західну і Східну.

Західна система складається з глибоких грабенів, зайнятих відрізком долини Нілу і цілою низкою глибоких озер (Танґан'їка, Н'яса та ін.). Окремі грабени розділені високими горстовими масивами: Рувензорі, Вірунга. Вулканічна діяльність тут була досить інтенсивною і не закінчилась до цього часу.

Східна система розломів починається на півночі тектонічної западини озера Рудольфа, далі вона продовжується в рельєфі у вигляді гігантського грабена з крутими краями глибиною до 600 м, з плоским дном, частково зайнятим мілководними озерами, болотами і солончаками. По краях рифту і на сусідньому плато піднімаються брилові гори і вулканічні масиви, які утворюють найвищі точки Африки: Кіліманджаро з вершиною Кібо, Кенія, Елгон та ін. Типовими формами рельєфу є кальдери, серед яких Нґоронґоро - найбільша кальдера на Землі. Багато вулканів тут продовжують діяти і зараз, а деякі посилили свою активність останніми роками.

Біля озера Ньяса змикаються дві системи розломів. Нагір'я до узбережжя Індійського океану майже скрізь обривається крутим уступом або ж відділяється від нього низовиною. Біля берегів багато островів і коралових рифів.

Кліматичні особливості Східноафриканського плоскогір'я визначаються не тільки приекваторіальним положенням, а й високим гіпсометричним рівнем, значною розчленованістю рельєфу.

Більша частина Східноафриканського плоскогір'я лежить у межах субекваторіального поясу, лише невелика частина заходить в екваторіальний пояс. Високі температури і малі річні та добові їх коливання спостерігаються лише на незначній висоті, особливо на узбережжі Індійського океану. З висотою температури стають більш помірними, добові коливання їх збільшуються, хоч річний хід залишається рівномірним: взимку +14°С... 16°С, влітку - +18°С... 20°С. В горах вище 2000 м температури бувають нижче 0°С, вище 3500 м випадає сніг, а на найвищих масивах (Кіліманджаро, Кенія, Рувензорі) значні площі покриті вічними снігами і льодовиками). Кількість опадів на плоскогір'ї зменшується від 1000 мм на заході до 500 мм і менше на північному сході.

Для екваторіальних районів характерний типовий екваторіальний режим опадів із двома максимумами і двома періодами відносного їх зменшення. Більше всього дощів випадає на західних схилах високих масивів, котрі перехоплюють вологу, яка приноситься західними мусонами.

На Східноафриканському плоскогір'ї проходить головний вододіл Африки. Звідси беруть початок річки Конґо і Ніл та їх крупні притоки, притоки Замбезі й інші річки, котрі впадають в Індійський океан. Тут знаходяться найбільші та найглибші озера Африки, про які вже згадувалось у загальному розділі. Річки східної Африки судноплавні лише на коротких відрізках через велику кількість порогів і водоспадів. Озера, навпаки, - прекрасні водні шляхи.

Гірський рельєф і відмінності в розподілі опадів зумовлюють різноманітність ґрунтово-рослинного покриву. В рослинному покриві домінують савани (в основному типові) і так звана паркова рослинність, яка представляє собою чергування трав'янистих ділянок із невеликими гаями та галерейними лісами в основному на червоно-коричневих та червоно-бурих ґрунтах. Вологі екваторіальні, субекваторіальні ліси в межах Східноафриканського плоскогір'я займають порівняно незначні території. Ліси поширені майже виключно біля підніжжя високих гірських масивів і в нижніх частинах їх схилів, які повернуті в бік вологих вітрів. Найбільші масиви цих лісів знаходяться на заході, де зливаються з лісами басейну Конґо, на південно-східному узбережжі вони зустрічаються вздовж долин річок. Ліси оточують підніжжя Рувензорі, Кенії, Кіліманджаро.

На схилах Кіліманджаро яскраво виражена висотна поясність.

До висоти 1100 м на підвітряних схилах поширені савани, а на навітряних - вологі ліси.

На висоті 1100-1800 м переважають паркові ландшафти, які виникли в результаті вирубок і випалення лісових заростей, оскільки помірно-жаркий і в міру вологий клімат створює сприятливі умови для землеробства і тваринництва. Тут вирощують каву, бавовник, цукрову тростину.

На висоті 1800-3000 м знаходиться поле туманів і мряки. Тут гори вкриті густими гірськими гілеями, в яких зустрічаються як хвойні (подокарпус), так і листяні породи. У другому ярусі і в підліску суцільні хащі утворюють папороті і верес. Зі стовбурів і гілок дерев звисають лишайники, на корі дерев і на землі багато моху.

Гірські гілеї змінюються поясом високогірних гілей із бамбукових заростей, які поширені до висоти 3800 м.

Вище до 4400 м домінують гірські високотравні луки з велетенськими деревоподібними хрестовниками і лобеліями.

На висоті 4400-4800 м переважають гірські степи, низькорослі трави.

Вище 4800 м знаходиться пояс снігів і льоду.

На північному сході Східноафриканського плоскогір'я (плато Кенія, північна частина прибережної низовини) рослинний покрив розріджений: домінують опустелені савани і напівпустелі. Ростуть дернисті злаки і зарості колючих чагарників, головним чином акацій.

У деяких районах навколо озер і вздовж річок, які повільно течуть, поширена болотяна рослинність з тростини, папірусу, очерету, окремих дерев. Подібна рослинність зустрічається на окремих ділянках морського узбережжя і в дельтах річок.

Фауна Східноафриканського плоскогір'я, як і флора, багата і різноманітна. Тут дуже багато травоїдних тварин (антилопи, жирафи, зебри, мавпи, слони) і відповідно хижаків (леви, леопарди). В річкових і озерних водах водяться бегемоти, крокодили. В більш сухих місцях багато ящірок і змій.

Для збереження дикої фауни і найбільш цікавих ландшафтів, створені всесвітньовідомі національні парки і заповідники: національний парки Серенґетті, Нґоронґоро, Вірунга (Ківу), Катера.